Сучасна школа – це заклад загальної середньої освіти, який дає учням фундаментальні знання і показує їхнє застосування в житті. Формує компетентністний потенціал учня, навчає наскрізним змістовним лініям предметів з використанням освітніх інновацій.
Метою сучасної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін.
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти характерною є зміна освітньої парадигми та підвищення компетентнісної спрямованості. Зростає роль умінь здобувати, переробляти інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення дитини через формування предметних і ключових компетентностей.
Зарубіжними та вітчизняними науковцями виділено ключові, загальнопредметні і предметні компетентності, які визначають якість сучасної освіти [3, с.2].
У своїй педагогічній роботі намагаюсь формувати в учнів ключові компетентності.
Математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях – це важливі компетентності, які здобуваються на уроках природничо-математичного циклу, вони формують наскрізні лінії навчання. Поряд з ними розкриваються і всі інші компетентності такі, як:
- Спілкування державною (рідною) мовою – найбільше реалізується на уроках природничого циклу, адже вони є «розмовними». Учні розкривають причинно-наслідкові зв’язки, аналізують, порівнюють, моніторять, роблять висновки та прогнозують. Відповіді на уроках цього циклу мають бути розгорнуті, побудовані логічно і змістовно.
- Спілкування іноземними мовами – невід’ємною частиною предметів цього циклу є оперування термінами, які походять з інших мов, іноді і записуються іншою мовою (англійська, латинь і т.д.). Наприклад: const (англ.) – константа, sin (англ.) – синус, Homo sapiens (лат.) – Людина розумна.
- Інформаційно-цифрова компетентність – реалізується через використання сучасних цифрових технологій та пристроїв для спостереження за довкіллям, явищами й процесами живої природи. Це є дуже цікавим для учнів усіх вікових категорій. Якщо матеріально-технічна база не дає змоги проводити спостереження в школі можна організувати навчальну екскурсію до метеорологічної станції (місто Кропивницький, Державна льотна академія України) у 6 класі під час вивчення теми «Атмосфера». Робота з ГІС-технологіями (геоінформаційна система) – обробка активних географічних карт. На позакласних тематичних заходах або і під час уроків метод «Чого не вистачає?». Учень має відповісти чого не вистачає, а потім цей об’єкт з’явиться на екрані. Наприклад: На карті кліматичних поясів Африки відсутній екваторіальний пояс (Додаток А).
- Уміння вчитися впродовж життя – реалізується «самостійно». Все розвивається дуже швидко. Якщо особа хоче бути конкурентною, цікавою у розмові і обізнаною у тому, що відбувається в світі вона має здобувати нові, актуальні знання. У школі учнів завжди потрібно інформувати про нові відкриття, досягнення науки. Якщо учень почує з цього хоча б одне слово, яке його зацікавить – він неодмінно задасть питання чи пошукає про це в мережі Internet.
- Ініціативність та підприємливість – добре її розкривати на уроках математики та економіки. На уроках економіки, яка вивчається в 11-ому класі, коли учні думають про своє майбутнє і мають економічні знання є тема «Бізнес-план», яка досить гарно розкриває підприємливість учнів.
- Соціальна і громадська компетентності – формуються під час взаємодії учнів у групах, командах (виконують разом проекти, тощо). Громадська компетентність показує власне ставлення і позицію учня до питань, які вивчаються або є проблемними. В більшості тем предметів природничого циклу можна, щоб учні самостійно вибирали ролі: «оптиміст – реаліст – песиміст», «за – утримався – проти», «позитивне – негативне».
- Обізнаність і самовираження у сфері культури – важлива складова предметів природничого циклу. Біологія її реалізує через поєднання тем: «Опорно-руховий апарат і балет», «Поезія і слух», «Образотворче мистецтво і фізіологія зору» та іншу. В географії вивчення промислів, культури українського народу. Також інших соціальні особливості інших країн і регіонів світу.
- Екологічна грамотність і здорове життя – це складова, яка є актуальною для сьогодення. Перше, що мають дізнатися учні – людина це компонент комплексу, а не її центр. Тобто людина має такі самі права на Землю, як і інші компоненти природи. Здорове життя напряму пов’язане з екологією і свого ставлення до свого здоров’я. Ця компетентність формується найкраще під час вивчення анатомії і фізіології людини у 8 класі. В кожній із тем є опис, ілюстрація хвороб і захворювань, описано чим вони спричинені. Крім уроків, таку компетентність можна формувати і в позаурочний час – написанням науково-дослідницьких робіт, які стосуються даних тем. З досвіду роботи, вивчення теми: «Урановидобувна промисловість України та її вплив на довкілля» викликало суспільний резонанс, адже видобуток, переробка і використання урану напряму пов’язано з онкологічними захворюваннями (рак легень). Це видно із співставлення карт (Додаток Б).
Ще однією складовою формування природничо-математичних компетентностей та технологій є проведення інтегрованих позакласних заходів і уроків.
Приклад фрагменту інтегрованого уроку математики і географії:
Завдання. Знайти значення виразу і ви дізнаєтеся скільки гірських систем розташовано в Україні.
(
= ?), відповідь: 2.
= ?), відповідь: 2.
Учитель. Карпати і кримські гори.
Природничо-математичні знання сприяють соціалізації учнів, тобто формуванню компетентностей у різних сферах діяльності: пізнавальній, суспільно-громадській, трудовій, побутовій, культурній. Формування ключових компетентностей повинно відбуватися у тісній взаємодії з іншими предметами та позашкільною діяльністю учнів. Для підвищення якості роботи я постійно проводжу аналіз навчальних досягнень учнів, результатів участі школярів у предметних олімпіадах та конкурсах. Постійно триває обмін досвідом з учителями за допомогою різних методичних форм роботи (творчі групи, семінари-практикуми, наукові пікніки). Адже творчі учителі спроможні реалізувати поставлене суспільством перед школою завдання: сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати власну позицію, адаптуватися до умов життя, тобто бути людиною компетентною, успішною і бути корисною для суспільства [1, с.30].
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Л. Хлань, С. Литвин, Л. Ткаченко, Т. Ціперко - Кіровоград. : Вид-во Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2013. – 47 с.
2. Ляшенко В.І., Топольний Ф.П., Мостіпан М.І., Лісова Т.С. Екологічна безпека уранового виробництва (За редакцією доктора біологічних наук, професора Ф.П. Топольного), Кіровоград: КОД, 2010. – 215 с.
3. Степаненко В.А. «Формування ключових предметних компетентностей на уроках математики та природознавства» (За редакцією Ю. Бережко), Суми. – 9 с.
ПРИРОНИЧО-МАТЕМАТИЧНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЯК АКТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
4/
5
Oleh
Unknown
6 Комент.
Залишити коментар.Владислав Юрійович, знання професійних компетентностей - це запорука успіху молодого педагога, а володіння ними та вміння застосовувати їх на практиці - мистецтво методичної роботи. Ви обрали правильний шлях. Успіхів у Вашій роботі.
ReplyЦікавий досвід, дякую за висвітлений матеріал!!! Зичу нових творчих успіхів.
ReplyЩиро підтримую ідею та нові підходи до навчання щодо Сучасної української школи
ReplyЯкісне, пошлиблене вивчення курсу природничих наук в сучасній школі вимагає окрім професійної майстерності і наукової підготовки вчителя ще й великий обсяг матеріально-технічного забезпечення. Без такого відповідного забезпечення не завжди можливим є формування всих компетентностей учнів на високому рівні, сучасного бачення наукової картини світу.
ReplyДякую за Ваше бачення! Дійсно, природничо-математичні знання допомагають формувати компетентності у різних сферах діяльності дитини.
ReplyДякую!
Reply