понеділок, 29 січня 2018 р.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО ЖИТТЯ – СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

  Екологічна свідомість та грамотність учнів є життєвою потребою сучасного життя. Тому важливою складовою на уроках та в позаурочний час довести школярам, що головними причинами екологічних проблем є низька екологічна освіченість та зневага до законів довкілля.

  Формування екологічної грамотності, як одна зі складових навчально-виховного процесу, відіграє важливу роль в сучасному житті. Екологічні ситуації, які склалися в світі, вимагають підвищити рівень освіченості школярів, дбайливого ставлення стосовно природи. Саме тому один з важливих компонентів проблеми над якою я працюю є формування екологічної культури, яка передбачає глибокі знання про навколишнє середовище, вміння вирішувати екологічні проблеми та участь у природоохоронній діяльності (рис. 1.).

Особливостями екологічного виховання є систематична діяльність вчителя, яка спрямована на розвиток в учнів культури екологічного мислення. Екологічна грамотність дає можливість розкриття світу природи – середовища існування людини. І саме людина має бути зацікавленою в збереженні цілісності природи, не забуваючи про любов і дбайливе ставлення до всіх складових компонентів природи [1, с. 6].

Екологічна свідомість реалізується на етапах навчання в школі, на кожному з яких ставиться мета, завдання та методика, враховуючи вікові особливості дітей. Саме в школі є можливість у переконанні учнів сприймати себе як частину природи, звертаючи увагу на вплив власного способу життя. І якщо ми хочемо бачити нашу планету екологічно здоровою, то треба починати з перебудови нашої свідомості, переосмисливши своє ставлення до природи [2, с. 29].

Використовуючи власний досвіт - для учнів середніх класів ефективний спосіб виховання гуманного ставлення до навколишнього середовища є прояв творчих здібностей на екологічну тематику: стіннівки, вірші, фотографії, малюнки. У свою чергу, як учні старших класів, полюбляють здійснювати моделювання кризових екологічних ситуацій, найголовніших проблем та шляхів виходу з них. А для цього актуальним є використання місцевих проблем.

Особлива роль під час формування екологічної компетентності відводиться позакласній роботі, оскільки вона не обмежена навчальною програмою. Позакласна робота надає додатковий час, дозволяє залучити додатковий зміст для формування екологічної грамотності учнів. Також можна застосувати широкий набір нестандартних технологій для досягнення спільної взаємодії учасників навчально-виховного процесу – це має велике значення у формуванні екологічної свідомості школярів. 

Своєрідний спосіб утвердження екологічної грамотності учнів в сучасних умовах є нетрадиційна форма навчання - екологічні екскурсії. Вони дають можливість спостереження за учнями в умовах перебування серед природи. Досить легко можна виявити особливості ставлення школярів до навколишнього середовища та встановити зв'язок дітей між вивченням на уроках теоретичного матеріалу та ставленням до місцевих проблем довкілля [2, с. 122].

З особистого досвіду проведення туристично-краєзнавчої роботи можна сказати, що така робота активізує пізнавальну діяльність школярів у вивченні екологічних питань, стимулюють дослідницькі навички у вивченні процесів та явищ природи, закріпленню теоретичних знань та екологічної поведінки.

Колектив, який має гарні, доброзичливі стосунки на підсвідомому рівні переносить і на його ставлення до навколишнього середовища. А якщо ж стосунки ворожі, то дитина автоматично переносить всі свої негативні почуття та емоції на вразливу та беззахисну природу.

Людина як і природа постійно перебуває в небезпеці та тільки спільними зусиллями цю небезпеку можна подолати. В основі формування екологічної грамотності є також популяризації здорового життя дітей, що є складовою навчально-виховного процесу. 

Основні чинники, які визначають рівень здоров’я дитини: екологічні проблеми, спосіб життя дитини, спадковість та медична допомога. Для того, щоб зменшити вплив цих чинників потрібні значні зусилля. Здорове життя дає можливість забезпечити формування, зміцнення та відтворення фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я дітей. 

Збереження здоров’я дитини – це головний обов'язок найближчого оточення дітей та підлітків, обов’язок школи, сім’ї та всієї громадськості. Фундаментальну роль у популяризації здорового способу життя належить шкільній освіті, оскільки там охоплюється значна кількість дітей та підлітків. Вчитель є головним у формуванні культури здоров’я дитини, як складової частини структури гармонійно розвиненої соціально активної особистості.

При проведенні занять на предметах природничого циклу значна увага приділяється збереженню та зміцненню здоров’я кожної дитини, а тому навчально-виховний процес спрямований на розв’язання таких завдань:

1.Залучення школярів до різних заходів, конкурсів для самовдосконалення та реалізації набутих знань; 

2.Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до організації навчального процесу; 

3.Впровадження методик і технологій здоров’язберігаючого змісту;

4.Підвищення ефективності використання предмету для формування компетентного ставлення до власного здоров'я учнів; 

5.Залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до спільної роботи щодо формування в учнів здорового способу життя.

У вчителів є можливість відгородити дітей від поганих моральних цінностей, показавши це власним прикладом. В школі дитина проводить більшу частину свого часу, тому сприятливе середовище є необхідною умовою для захисту дитини в складних життєвих ситуаціях [3, с. 1].

Отже, педагогічна діяльність полягає у проведенні належної роботи з формування всебічної екологічної грамотності та популяризації здорового життя школярів і як результат – визначення високої якості екологічної освіти і виховання. 



Бібліографія

1. Буджак Т.В. Екологічне виховання учнів середньої школи / Т.В Буджак // Біологія і хімія в школі. - 2001. - №1. – 34 с.

2. Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. - Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. - 248 с.

3. Пропаганда здорового способу життя школярів [Електронний ресурс] //

Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/propaganda-zdorovogo-sposobu-zhittya--shkolyariv-u.html.

Поділитись в соцмережах

Facebook TwitterGoogle+ Vkontakte
Рекомендуем × +
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО ЖИТТЯ – СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
4/ 5
Oleh

6 Комент.

Залишити коментар.
Залишити коментар.
avatar
akstolevich@gmail.com
4 лютого 2018 р. о 11:19

Олено Василівно, у своїй статті Ви осягнули актуальні проблеми екологічної грамотності сучасності. Викладений Вами матеріал є дійсно цікавим, пізнавальним та повчальним. Сподіваюся, що Ваша робота з подолання екологічної неосвіченості та зневаги до довкілля принесе свої плоди. Тож бажаю натхнення та витримки.

Reply
avatar
Unknown
5 лютого 2018 р. о 07:06

Дякую!!! Проблеми актуальні і підвищення рівня екологічної освіченості допоможе у вирішенні цих питань.

Reply
avatar
Unknown
7 лютого 2018 р. о 10:14

Проблеми екології дуже гостро стоять в даний час не тільки в нашій країні, але і у всьому світі. І саме тому сьогодні необхідно формувати екологічну свідомість у дітей. Ви на вірному шляху !!!!! Завдяки вашій роботі з учнями наше невеличке селище стане трішки чистішим та зеленішим. Так тримати!!!!

Reply
avatar
Unknown
8 лютого 2018 р. о 04:46

Спасибі за підтримкку!!!

Reply
avatar
Unknown
11 лютого 2018 р. о 08:51

Цілком підтримую визначений Вами напрямок діяльності, адже екологічні проблеми завжди є і будуть актуальними. Бажаю успіхів.

Reply
avatar
Unknown
11 лютого 2018 р. о 10:57

Дякую за оцінку роботи та Ваше бачення.

Reply