Сучасний ритм життя змушує цікавитися
новинками сучасної техніки звичайну людину, а вчителя тим більше. Сучасні діти
«змушують» вчителів вміти користуватися
новомодними гаджетами, цікавитися новітніми онлайн – сервісами. Теперішнім
здобувачам освіти цікавий той вчитель, який говорить з ними на «одній мові» - мові
сучасних технологій. От ви, наприклад, помічали, що більшість дітей уже не
записують домашнє завдання, вони його фотографують на смартфон? Вчителі
старшого покоління говорять, що ними керує лінь, а учні говорять, що так вони економлять час. Сучасні технології
дійсно полегшують життя сучасним дітям, спрощують здобування знань, але нам
потрібно правильно спрямувати роботу
учнів у правильне русло. Іван-Павло ІІ писав: «Сидячи перед екраном і
натискаючи на клавіші, людина може піднестися до висот людського генія або
опуститись на найнижчі щаблі деградації духу» [1].
Сучасна освіта дійсно змінюється, а до чого
приведуть ці зміни покаже лише час… Освітні зміни кінця XX
- початку XXI століття полягають в її спрямованості, цілях, змісті, які
орієнтують учня на «вільний розвиток
людини», на творчу ініціативу, самостійність, конкурентоспроможність,
мобільність майбутніх фахівців. Тому все більш актуальним стає компетентнісний
підхід у освіті, а формування
ключових компетенцій людини є перспективним напрямком в науці і практиці. Сучасна освітня програма забезпечує перехід від предметоцентризму до
дитиноцентризму, щоб теза «навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою,
а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути
не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення
успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні
неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в
неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на
корисність, потрібність його за межами школи. Кожен навчальний предмет розглядається як засіб розвитку особистості учня.
Метою базової загальної середньої освіти є
розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної
самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю
мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і
життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах
глобальних змін [2].
Компетенція в перекладі з латинської мови
означає коло питань, в яких людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом[4].
На думку доктора педагогічних наук Германа Селевко, компетенція – це «…готовність суб'єкта ефективно організувати внутрішні і зовнішні ресурси для постановки і досягнення мети. Під внутрішніми ресурсами розуміються знання, вміння, навички, надпредметні вміння, компетентності (способи діяльності), психологічні особливості, цінності і т.ін.» [3].
На думку доктора педагогічних наук Германа Селевко, компетенція – це «…готовність суб'єкта ефективно організувати внутрішні і зовнішні ресурси для постановки і досягнення мети. Під внутрішніми ресурсами розуміються знання, вміння, навички, надпредметні вміння, компетентності (способи діяльності), психологічні особливості, цінності і т.ін.» [3].
Для сучасного учня, основними природничими
компетентностями є:
·
Спілкування
державною мовою (усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти, явища,
закони, теорії; описувати експеримент, користуючись
термінами, поняттями тощо; обговорювати проблеми біологічного змісту;
усвідомлювати значущість здобутків біологічної науки, зокрема досягнень українських учених).
·
Спілкування іноземними мовами (використання
іншомовних навчальних джерел для
отримання інформації біологічного змісту;
описувати іноземними мовами,
аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно
використовувати біологічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових
текстах, читати й тлумачити біологічну номенклатуру й термінологію іноземною
мовою; описувати біологічні проблеми; розуміти глобальності екологічні проблеми
і прагнути долучитися до їх вирішення).
·
Математична
компетентність (застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних
проблем, розуміти й використовувати математичні моделі природних явищ і
процесів; усвідомлювати важливість
математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач).
·
Інформаційно-цифрова
компетентність (використовувати сучасні цифрові технології та пристрої для
спостереження за довкіллям, явищами й процесами живої природи; шукати,
обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру).
·
Уміння вчитися
впродовж життя (організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну
діяльність ; планувати й проводити спостереження та експеримент, ставити перед
собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж
життя).
·
Ініціативність
і підприємливість (генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та
винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів;
прогнозувати вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів
підприємництва; зменшувати ризики й використовувати можливості для створення
цінностей для себе та інших).
·
Соціальна і
громадянська компетентності(працювати в команді під час виконання біологічних
дослідів і проектів, оцінювати позитивний потенціал та ризики використання
надбань біологічної науки для добробуту людини і безпеки довкілля; відстоювати
власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження і охорони довкілля,
готовність брати участь у природоохоронних заходах)
·
Обізнаність і
самовираження у сфері культури (усвідомлення причетності до національної та
світової культури через вивчення біології й мистецтва; розуміння гармонійної
взаємодії людини й природи).
·
Екологічна
грамотність і здорове життя (ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією
екологічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду
; застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я
інших) [2].
Таким
чином, випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію;
носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний
мовець, що вільно спілкується державною мовою, (володіє однією чи кількома іноземними мовами), має
бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у
громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності,
має уявлення про світобудову, має бережливе ставлення до природи, безпечно й
доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового
способу життя [3].
За рейтингами, які щодня нам
пропонує інформаційне середовище, у найближчому майбутньому актуальними будуть
професії, які на сьогодні багатьом здаються невідомими: персональний
бренд-менеджер, проектувальник роботів, дизайнер віртуальних світів, інженер 3Dдруку та інші. Тому, на мою
думку, володіння саме переліченими компетентностями буде незмінним супутником
успішної людини майбутнього.
Література:
1.
Практикум із
журналістської практики [Текст]: навчаньний посібник/ Передм. В.П.Мостового. –
В.Ф.Іванов, С.В. Штурхецький.- Під ред. В.Ф. Іванова. – К.: видавець О . Зень,
2012. – 320 с.
2.
БІОЛОГІЯ 6– 9 класи Навчальна
програма для загальноосвітніх навчальних закладів . Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і
науки України від 07.06.2017 № 804
3.
Інтернет
– ресурс// Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/
4.
Словник
педагогічних термінів // Педагогіка у запитаннях і відповідях. – Кузьмінський
А.І.
БІОЛОГІЧНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЯК АКТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
4/
5
Oleh
Unknown