четвер, 1 лютого 2018 р.

ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Математика в нашому житті присутня практично постійно. В рамках цього твердження, особливо важливим є формування в підростаючого покоління математичних компетентностей. В сучасних освітніх тенденціях все більшої значущості набуває метод проектів, тому застосування його у вивченні математики є актуальним.
В світлі останніх змін, які були впровадженні новим законом про освіту все більшої ваги набирає навчання учнів ключовим компетентностям. Згідно із «Законом України про освіту»:
Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності[2].
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, серед яких, окрім таких важливих компетенцій, як вільне володіння державною мовою, інформаційно-комунікаційна компетентність, культурна компетентність є й математична компетентність.
Компетенція - це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.
Компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.
Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов'язана з якісним опануванням змісту освіти. Освітня компетентність - це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності. Отже, освітня компетентність – це особистісна якість, що вже склалася. Компетентний спеціаліст, компетентна людина - це дуже гідна перспектива.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення[3].
Математична компетентність (як предметна) – «це спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень». При цьому можна виділити наступні її складові: процедурну - уміння розв’язувати типові математичні задачі; логічну - володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень; технологічну - володіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями підтримки математичної діяльності; дослідницьку - володіння методами дослідження соціально та індивідуально значущих задач математичними методами; методологічну - уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування індивідуально і суспільно значущих задач[4].
Проектні технології навчання посилюють, як відомо, розвивальний характер навчання, формують спільну, цілеспрямовану, сплановану й усвідомлену діяльність, що передбачає формування системи інтелектуальних і практичних умінь, творчозорієнтованих на удосконалення творчої особистості. Знання, вміння та навички, способи і методи діяльності, які учні отримують під час навчання у школі у процесі дослідницької пошукової діяльності, набувають вагомості компетентностей оскільки саме вони є "тими індикаторами, які дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистісного, творчого розвитку й підготовки до активної участі в житті суспільства. Технологія проектів є ефективним доповненням до всіх інших сучасних педагогічних технологій, що сприяють становленню творчої особистості учня.
Поняття “проект” використовувалось ще у XVІІ-XVІІІ століттях і служило синонімом словам "експеримент" у природничих науках і "розгляд справ" у юриспруденції. В основі проектної діяльності лежить інтеграція знань та безпосереднє застосування набутих знань учнів під час дослідницької практичної діяльності.
Проектна діяльність - це система навчання, за якою учні самостійно набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються вимагаючи самостійності учнів, активності, ініціативності, цілеспрямованості, працелюбства. В основу пошукової діяльності покладено ідею навчання засобами самостійної, активної діяльності учнів з урахуванням їх особистих інтересів, здібностей, нахилів.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, - яку учні виконують упродовж певного часу. Метод проектів завжди припускає можливість вирішення деякої проблеми. Результат виконаних проектів має бути „відчутним”, тобто, якщо це теоретична проблема - то має пропонуватись конкретне її розв’язання, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.
Математика в проектній діяльності учнів виступає засобом і методом пізнання навколишнього світу, способом розвитку мислення, інтелектуальних здібностей, графічної, алгоритмічної, мовленнєвої  культури, сприяє чіткості, лаконічності викладу матеріалу, графічному унаочненню, систематизації та узагальненню інтегрованих знань у схемах, таблицях, формулах тощо. За компетентісного підходу до навчання математичні знання набувають особливого значення, їхні функції значно розширюються, адже математичні методи пізнання і понятійний апарат стає складовою ключових та міжпредметних компетенцій.
Вироблення в учнів мотивації дослідницької роботи активізує пізнавальні можливості і інтереси, сприяє усвідомленому підходу до виконання проекту, створює умови для прояву природніх нахилів, здібностей, задатків.
Сутність проектної діяльності. Робота над проектом передбачає: формулювання теми, обґрунтування її актуальності, суспільного значення; визначення мети конкретних завдань; вибір раціональних методів та засобів реалізації; збір необхідної початкової інформації та визначення необхідного обсягу знань на вирішення проблеми; планування діяльності, моделювання кінцевого результату; планування діяльності, моделювання кінцевого результату та обґрунтування правильності одержаних результатів; поетапний контроль виконання проекту, оцінювання кінцевого результату та дослідницької діяльності в цілому.
Колективне обговорення учнями всіх рішень, що приймаються на основі узгодження їхніх інтересів, використання різноманітних методів групової роботи (мозковий штурм, виявлення альтернатив, вибір оптимального варіанту тощо), формує риси толерантності, етичної поведінки, взаємоповаги, доброзичливості, стриманості.
Збір та аналіз інформації, отриманої на основі спостережень, особистого досвіду та пошук оптимального способу досягнення мети проекту, планування роботи, побудова алгоритму діяльності є необхідною умовою успіху. Пошуки інформації, що містяться у друкованих виданнях, а в разі потреби і в архівах та Інтернеті, дають змогу зробити учню самостійні узагальнення, уточнення, корекцію власних дій тощо. Узагальнення та класифікацію зібраних матеріалів, виготовлення ілюстрованого матеріалу: схем, графічних зображень, відео репортажу, створення сайту та підготовка презентації захисту проекту є цілісним процесом.
Ознайомлення учнів з проектами їхніх однокласників, зокрема роботами МАН, нерідко змінює профорієнтаційні наміри учня, стимулює інтерес і потребу спробувати власні сили[1].
З усього вищесказаного можна зробити висновки, що застосування методу проектів у навчальній діяльності сприяє формуванню в учнів головних життєвих компетентностей: творчих, дослідницьких, пізнавальних здібностей, навичок самостійної роботи й найголовніше розвивають здатність застосовувати здобуті навички у практичних ситуаціях, пов’язаних із реальним життям.



ЛІТЕРАТУРА:
1. Глобін О.І. Компетентнісно орієнтована методика навчання математики в основній школі: Метод. посібник. — К.: Педагогічна думка, 2015. – 245с.
2. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39.
3. Звєрєва Г. Ф. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики. Методичний посібник для вчителів. Харків 2009 р. – 81 с.
4. Раков С.А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: Монографія. — Х.:Факт, 2005. — 360с.

Поділитись в соцмережах

Facebook TwitterGoogle+ Vkontakte
Рекомендуем × +
ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
4/ 5
Oleh