Анотація: основним змістом діяльності з формування
екологічної грамотності, популяризації здорового способу життя є розробка і
реалізація соціальних проектів та позитивний
вплив на проблеми здоров'я учнів.
«Виховання – велика
справа: ним вирішується доля людини…Нове, щоб бути дійсним, має історично
розвинутись із старого, - і в цьому законі полягає важливість виховання, і ним
же зумовлюється важливість тих людей, які беруть на себе священний обов’язок
бути вихователями дітей».
В.Г.Бєлінський
Шлях
виховання іде через любов і духовність. Треба любити людей та життя і вчити цьому наших дітей,
учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму.
Ми маємо усвідомити і допомогти зрозуміти дітям, що без любові до людини, до
природи і до життя не буде ані здорового суспільства, ані суспільного прогресу.
Будь-яка робота щодо пропагування ціннісного ставлення до природи спрямована на
вирішення важливого завдання, основна мета якого – збереження майбутнього
нації!
Екологічні знання природничого циклу включають
знання про захист навколишнього середовища від забруднення промисловими і
побутовими відходами. Забруднення атмосфери сьогодні – один із найважливіших
факторів, що обмежують життя і діяльність людини.
Формування екологічної грамотності, екологічної
свідомості школярів – це життєва потреба сьогодення. На уроках і в позаурочний
час треба робити все необхідне, щоб природа стала для дітей відкритою книгою,
якою б вони уміли користуватися. Тому дуже важливо довести школярам, що
причиною екологічних негараздів у наш час є не технічний розвиток людства, а
зневага до законів природи, людська байдужість. Підгодовування птахів взимку,
озеленення території школи, класу, догляд за рослинами, заготівля насіння
декоративних та лісових рослин, очищення джерел, проводити різноманітні акції в
озелененні та очищенні населених пунктів, тощо. Такі суспільно значущі справи
привчають дітей вже з раннього віку цінувати природу, вносити посильний внесок
у її збереження, бути творцями, а не руйнівниками чи споглядачами.
Нині в умовах широкомасштабного
економічного розвитку передових країн світу постає нагальна проблема
нагромадження та поглиблення наукових знань, зростання рівня освіченості, на її
інформаційному просторі та глобалізації проблем виживання людства [1, с.3, 4;
5].
Це особливо є актуальним, адже поряд із глобалізації людської цивілізації постає
проблема забезпеченості їх продуктами харчування, якісною водою; всебічно
обговорюється та розробляється стратегія боротьби людства із загальним
потеплінням клімату, пошуку та застосування альтернативних джерел енергії;
запроваджуються заходи у боротьбі із поширенням інфекційних хвороб. Саме такі
передумови вимагають від кожної людини новітнього розуміння екологічного
розвитку людства в гармонії з природою — важливим пріоритетом розвитку
сучасного суспільства, що відіграє надзвичайно важливу роль у еволюції цивілізації
і природи, відповідальності щодо неї [2, с. 45; 7].
Тому формування екологічної грамотності кожної людини, і всього суспільства
в цілому, є важливим завданням не тільки школи, а всього суспільства. Мета і
завдання полягає у розробці та впровадженні сучасних методологічних підходів
формування екологічної етики та світогляду учнів.
Необхідно допомогти школярам оволодіти знаннями про зв’язки людини з
природою, побачити екологічні проблеми в реальному житті, навчитися діям з
охорони природи. Адже кожна людина є частиною природи. Без неї людське життя
неможливе.
Природоохоронне виховання дітей дозволяє їм
усвідомити себе частинкою природи, дає їм відчути моральне задоволення, радість
від конструктивної діяльності на благо оточуючих. Треба вселяти дітям віру у власні сили,
розвивати самостійність та ініціативу, спонукати до творчої праці, аби не
зникло бажання щоразу піднятись на сходинку вище!
Ще порівняно не так давно усе необхідне людині для
життя мало кінець: догорала свічка, закінчувалася вода, паливо і запаси їжі. І
людина повинна була відтворювати все це. Тепер усе це здається безкінечним:
вода ллється з кранів, у потрібний час починає працювати центральне опалення,
завжди до послуг людини електроенергія та газ. Якщо людина була одночасно і
виробником, і споживачем, то тепер ці функції чітко розділилися. Так само,
очевидно, і зі здоров'ям. Споживаючи своє здоров'я у праці і в боротьбі з
силами природи, людина добре усвідомлювала, що вона сама повинна піклуватися
про його відтворення. Тепер людям здається, що здоров'я так само постійне, як
електро- і водопостачання [3, с. 144].
Несприятлива екологічна ситуація та неправильний
спосіб життя впливає на здоровʼя. Діти
часто хворіють на простудні захворювання, страждають йододефіцитом,
сердево-судинними захворюваннями майже з народження. З кожним роком росте число
ВІЛ-позитивних, наркоманів, токсикоманів, тютюнопаління, хворих на туберкульоз.
Саме тому виникає гостра потреба у пропаганді здорового способу життя та
профілактики захворювань.
Покращити
таке становище можна через застосування нового підходу до формування здорового
способу життя, який би ґрунтувався на сучасному підході збереження здоров’я,
щоб не дорослі ініціювали таку роботу, а самі діти та молодь. Саме від їхньої
активності й буде залежати успішність поширення формули : «здоровим бути модно
, стильно і красиво», але до цього їх треба наштовхнути.
Низький
рівень здоров'я молоді має низку конкретних причин, серед яких: відсутність
пріоритету здоров'я та мотивації на здоровий спосіб життя і культуру здоров'я;
конфлікти в родині, зловживання батьками алкогольними напоями, тобто агресивне
соціальне середовище; складну криміногенну ситуацію, комерціалізацію статевих
стосунків, ранній початок статевого життя; незадовільна організація харчування
дітей, санітарно-гігієнічні проблеми, тощо [3, с. 4].
Тому на основі цього виділяють зазначені далі
показники здорового способу життя, а саме: рухова активність, обсяг фізичних
навантажень, харчування. шкідливі звички, безпечна сексуальна поведінка, чинник
розповсюдження ВІЛ/СНІДу. [4, с.169].
Основним змістом діяльності з формування здорового
способу життя є розробка і реалізація соціальних проектів, які спираються на
певні передумови, принципи, завдання, стратегії, механізми; метою формування
здорового способу життя є сприяння досягненню, в широкому розумінні,
благополуччя і здоров'я на усіх рівнях і для всіх; а основними механізмами його
формування - створення умов для окремих осіб, груп людей, громад позитивно
впливати на проблеми здоров'я; результатом сформованості здорового способу
життя є культура здоров'я як інтегрована якість особистості та показник її вихованості [3, с. 5].
Для цього необхідно: створити державну програму з
вивчення стану здоров'я населення; відновити державний пріоритетний вплив на
розвиток фізичної культури і виховання; долучити до інтегрального індикатору
прогресу українського суспільства стандарт здорового способу життя, розробку і
упровадження моніторингу здорового способу життя молоді, сформувати екологічний
стиль мислення, навчити правил екологічно доцільної поведінки та здорового
способу життя. [5, с. 12].
Список використаних джерел
1. Казанішена Н. В. Формування професійної готовності вчителя до
екологічного виховання учнів : навч.-метод. посіб. / Н. В. Казанішена ;
Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2010 —74 с.
2. Капська Е. Соціальна педагогіка: підручник. / Е. Капська — К. :. Центр
навчальної літератури, 2010. — 256, [1] с.
3. Кириленко С. В. Соціально-педагогічні
умови формування культури здоров'я старшокласників : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 / С. В. Кириленко.
– К,2004. – С. 4, 5
4. Лєпіхова
Л. А. Вплив життєвого досвіду на стратегії та рівні життєвих домагань / Л. А.
Лєпіхова // Психологічна герменевтика : з6. наук. праць /за ред.
Н. В. Чепелєвої. – Т. 2. – Вип. 3. –
К., 2005. – С. 170.
5. Копа
В. М. Соціальна цінність модусу здоров'я : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03. / В. М. Копа. –
Одеса, 2006. – С. 12.
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ – СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
4/
5
Oleh
Unknown
