ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Проблема екологічної грамотності в Україні є надзвичайно актуальною і має велике значення для сьогодення та майбутнього.

        Однією з глобальних проблем людства є екологічна проблема. Нажаль, з кожним роком вона активно прогресує. Таким чином, перед суспільством постає потреба у створенні нових стратегій, де людство буде гармоніювати з навколишнім середовищем і де людина буде чітко усвідомлювати своє місце в природі.

Стрімке поширення екологічних проблем є приводом для того, щоб підняти екологічну освіту на вищий рівень. Адже екологічна освіта й екологічне виховання  відіграють важливу роль і є пріоритетним напрямком в навчально-виховному процесі.

Досліджуючи дане питання, хотілося б зазначити, що розвиток екологічної освіти почав активно розвиватися після Конференції ООН з питання навколишнього середовища і розвитку , що проходила в Ріо-де-Женейро у 1991 році, де йшлося про необхідність розгляду екологічного питання найбільш ефективним чином за участю всіх зацікавлених громадян – на відповідному рівні [1]. Відтоді, в світі почали популяризувати екологічну освіту шляхом створення різноманітних гуртків, курсів екологічного напрямку.

 Провідним принципом екологічної освіти і виховання є принцип: мислити глобально – діяти локально.

Розвиток екологічної освіти в Україні також зазнає змін, і в позитивну сторону. Фундаментом для вирішення цієї важливої для держави теми стає Концепція екологічної освіти в Україні. В якій йдеться про те, що екологічна освіта повинна охоплювати всі вікові, професійні та соціальні версти населення, і ґрунтуватися на таких принципах: системність і безперервність, що забезпечують умови формування екологічної культури між окремими ланками освіти, єдність формальної і неформальної освіти; орієнтацію на ідею цілісності природи; міждисциплінарний підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення системних природних знань; взаємозв’язок краєзнавства, національного і глобального мислення, що сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях; конкретність та об’єктивність знань, умінь та навичок; поєднання високопрофесійних екологічних знань з високоморальними цінностями [5].

З вищезазначеного, ми можемо зробити висновок про те, що школа є головною ланкою, яка повинна сформувати в підростаючого покоління високий рівень екологічної грамотності та екологічної свідомості. Саме від цього і буде залежати майбутнє України і планети загалом.

Для того, щоб розвивати екологічну грамотність в державі потрібно повністю переорієнтувати екологічне навчання й екологічне виховання в єдине ціле, де будуть чітко прослідковуватися взаємозв’язки людини з природою, або ж стратегію сталого розвитку. Сталий розвиток є новим принципом людського спільного життя: майбутні покоління повинні мати ті ж самі ресурсні можливості, що мають і нині існуючі [5].

Екологічна грамотність й екологічне виховання формують високий рівень екологічної культури, який передбачає уміння гідно оцінити кожен фрагмент природи як частину глобального світу. За таких умов спостерігаємо цілісність світу людини і людини в світі.

Екологічна культура особистості складається з трьох взаємопов'язаних складових:

-       екологічні знання;

-       екологічне мислення;

-       екологічна діяльність.

Накопичення екологічних знань передбачає: дослідження учнями досвіду природоохоронної роботи; оволодіння знаннями про екологічну ситуацію в Україні; оволодіння знаннями про охорону рослин та тварин місцевості [3].

Становлення екологічного мислення формується:  утвердження власної позиції у класі, школі, за допомогою конкретних дій, пов'язаних з екологією, переконання в тому, що до природи треба ставитися відповідально, берегти все живе; розв’язувати екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями, на основі знань законів природи.

Екологічна діяльність включає: навчально - дослідницьку діяльність; природоохоронну діяльність; навчально-просвітницьку діяльність. Запропоновані напрямки екологічної діяльності сприяють упровадженню неперервної екологічної освіти, формуванню наукового світогляду, викликають стійке бажання подолати екологічні проблеми, активізують участь у природоохоронному русі; змушують школярів уважно придивлятися до того, що відбувається навколо [3].

Прояви впровадження сталого розвитку прослідкувуються в змісті оновленої навчальної програми з географії. Позитивним є те, що дана програма покликана формувати в учнів екологічної компетентності через зміст географічної освіти.

 В ході вивчення шкільної географії, ми бачимо, що навколишнє середовище є провідним у вивченні питань екологічного напрямку. Але повне бачення екологічної картини і повне формування в учнів екологічної свідомості можливе при вивченні екологічних питань в комплексі з іншими науками. Вчитель географії повинен навчити дітей бачити й відчувати природу, сприймати її гармонію, адекватно оцінювати прекрасне й творити його навколо себе і в собі.

Пріоритетною метою вивчення географії в основній школі є формування у школярів географічної картини світу. Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, у якому існує людина. Шкільна географічна освіта спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних та екологічних подіях, що відбуваються у державі та світі [2].

На уроках географії відбувається формування і розвиток в учнів моральних норм і звичок поведінки в навколишньому середовищі, ціннісних орієнтацій, виховання почуття відповідальності за навколишнє середовище і необхідність раціонального господарювання. Цьому сприяє вивчення проблем раціонального використання природних ресурсів, основ природокористування, перетворення природи нашої країни [2].

Робота з учнями має бути цілеспрямованою, учні повинні чітко розуміти, для чого вони виконують те чи інше завдання та яким має бути результат.                 Доцільно здійснювати екологічне виховання на основі екскурсій, години спілкування на природі в процесі ведення дискусій, евристичних бесід та під час проведення екологічних акцій.         

При вивчені тем з географії, ми бачимо, що учні не лише отримують знання про Землю, а й вчяться бути господарями землі, дбати про неї, оберігати. Недарма, про це в своїх працях писав видатний український педагог В.О.Сухомлинський: "Активно впливати на природу, але при цьому залишатися сином її, бути вінцем її творіння і водночас володарем її сил, по-синівські бережливо ставитись до неї – ось яку позицію нам треба виховувати в учнів в процесі їх взаємодії з природою"[4].

Отже, формування в учнів екологічної грамотності є важливою складовою екологічної освіти в Україні. І починати її формувати потрібно з дитинства. Вчитель повинен зацікавлювати учнів, прививати любов до природи, вчити знаходити взаємозв’язок людини з природою. 

 Висновок можна зробити висловом Чарльза Дарвіна: «Людина мусить постійно спілкуватися з природою, інакше вона буде бідніти емоційно, слабнути інтелектуально, а зрештою - деградувати морально».

БІБЛІОГРАФІЯ

1.     Декларація Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку ООН : міжнародний документ від 14.06.1992 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.un.org/ru/documents/decl_conv/ declarations/riodecl.shtml

2.     Навчальна програма з географії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

3.     Сапон С.Г. Роль «Екошколи» у вихованні екологічної культури школяра. Методичний посібник /Сапон С.Г. – Вінниця: ММК, 2016. 114 с. – Режим доступу: http://dorobok.edu.vn.ua

4.     Сухомлинский В.А. Об умственном воспитании / В.А. Сухомлинский / Сост. М.И. Мухин. – К., 1983. – 206 с.

5.     Шумілова А. В. Формування екологічної свідомості школярів екологоосвітніми заходами НПП "Слобожанський" /А. В. Шумілова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Екологія. - 2015.

Unknown січня 31, 2018 1 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

4/ 5

Oleh Unknown