АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

В статті розглянуто актуальні проблеми інклюзивної освіти в наш час та перспективні шляхи її розвитку.

Колись і глухота , і сліпота,

і розумова відсталість

будуть подолані медично і біологічно,

але ще раніше  педагогічно та психологічно      

                                                  (Л. С. Виготський).

      Розвиток сучасного суспільства України і процеси інтеграції в європейську спільноту гостро ставлять питання забезпечення соціального захисту громадян країни, і особливо тих, хто потребує його найбільше, зокрема, це діти з особливими освітніми потребами. Актуальність проблеми інклюзивної освіти пов’язана насамперед, з тим що чисельність дітей, які потребують корекційного навчання, неухильно зростає. На сьогодні дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, в Україні понад 1 млн., що становить 12% від загальної чисельності дітей у країні. При цьому інклюзивною освітою охоплено 5,0% дітей з інвалідністю: станом на 1.09.2014 р. дошкільні навчальні заклади відвідували 7 950 дітей-інвалідів; у навчальних закладах для здобуття повної загальної середньої освіти навчалися 41 557 дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку [6;128]. Таким чином, 95,0% дітей з інвалідністю навчаються в умовах спеціальних навчальних закладів, або не отримують освіту взагалі. Тому пошук підходів до активізації розвитку інклюзивної освіти є важливим державним питанням.

       Питання освіти дітей з особливими потребами в Україні регулюється законодавством про інвалідів, нормативними документами в цій сфері та між народними угодами з питань прав інвалідів. Законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України [4;141] та складається із Закону України "Про освіту" [2;451].

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті, і насамперед, що мають труднощі у фізичному розвитку.

Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

       Інклюзивна школа – це заклад освіти, який відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. середню освіту" [3].

      Система спеціальної освіти в Україні має вертикально-горизонтальну структуру. Вертикальна структура базується на вікових особливостях учнів та рівнях загальноосвітніх програм. Горизонтальна  структура враховує психофізіологічний розвиток дитини, особливості її пізнавальної діяльності і характер порушення.

Навчання та виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку здійснюється з урахуванням особливостей їхнього розвитку, використанням спе­цифічних заходів та організаційних форм навчальної роботи, залежно від харак­теру розладу.

Навчання в цих класах допомагає дітям з особливими потребами адаптуватися до типових життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження, сприяє зникненню соціальних бар'єрів та інтеграції в соціум, вчить учнівський колектив спілкуватися та працювати разом, формує в них почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а, насамперед, – прийняття та визнання.

     Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Головною метою інклюзивного навчання є створення умов для особистісного розвитку дітей з особливими потребами[ 1;12].

Основні завдання інклюзивного навчання є :

1.     Забезпечення прав дітей з особливими потребами на здобуття загальної середньої освіти в умовах загальноосвітніх навчальних закладів у комплексному поєднані з корекційно-реабілітаційними заходами.

2.      Різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб.

3.     Збереження і зміцнення морального і фізичного здоров'я вихованців.

4.     Виховання в учнів любові до праці, здійснення їхньої допрофесійної підготовки, забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення.

5.     Виховання школярів як культурної і моральної людини з етичним становлення до навколишнього світу і самої себе.

6.     Надання у процесі навчання й виховання кваліфікованої  психолого-медико-педагогічної допомоги з урахуванням стану здоров’я, особливостей психофізіологічного розвитку вихованців.

Перевагами інклюзивної освіти є :

    для дітей з особливими освітніми потребами:

-  завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

-  ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

-  навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

-  у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

    для інших дітей:

-  діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

-  діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

-  діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

    для педагогів та фахівців:

-  учителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

-  учителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

-  спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Отже, ми бачимо що інклюзивна освіта є потрібною, як для діток які потребують допомогу, так і для звичайних учнів, педагогів та фахівців.

Розглянемо систему в Україні , яка можлива на основі  взаємодії різних факторів, за допомогою табл.1.[5;192]

Таблиця 1

Організаційні та економічні важелі впливу на активізацію розвитку інклюзивної освіти в Україні

Макрорівень
Організаційні важелі	Економічні важелі
1. Внесення змін до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту». 2. Розвиток системи підготовки кадрів для роботи з дітьми з обмеженими можливостями. 3. Культивування в суспільстві позитивної думки стосовно інклюзивної освіти шляхом залучення до цієї справи засобів масової інформації. 4. Розвиток безбар’єрної соціальної інфраструктури. 5. Включення курсу з практики впровадження інклюзивної освіти в Україні до програми підвищення кваліфікації вчителів. 6. Скорочення чисельності дітей у класах, де є діти з особливими потребами.	1. Збільшення фінансування розвитку матеріальної бази освітніх закладів з метою перетворення їх у доступне середовище навчання. 2. Використання економічних стимулів для заохочення педагогів до розробки спеціальної літератури, методичного забезпечення для роботи з дітьми з особливими потребами; зробити їх доступними широкому вчительському загалу.
Мезорівень
Організаційні важелі	Економічні важелі
1. Використання соціально-психологічних стимулів для педагогів та керівників навчальних закладів, які успішно проваджують інклюзивну освіту. 2. Проведення психологічних тренінгів для вчителів для зменшення рівня побоювань та неприйняття змін у освітніх закладах, які будуть пов’язані з впровадженням інклюзії.	Використання фінансово-економічних стимулів для заохочення навчальних закладів до впровадження інклюзивного навчання.
Мікрорівень
Організаційні важелі	Економічні важелі
1. Застосування новітніх технологій навчання для дітей з особливими потребами.  2. Інформування колективу навчального закладу про успіхи його працівників у процесі впровадження інклюзивної освіти.	Використання можливостей колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин з метою створення матеріальних стимулів для педагогів, які працюють з дітьми з особливими потребами.

    

Отже, побудова ефективної системи інклюзивної освіти в Україні можлива на основі взаємодії різних факторів, насамперед посилення фінансування освіти, удосконалення її нормативно-правового забезпечення, поліпшення методичного та кадрового забезпечення інклюзивної освіти.

Література:

1.Віднічук М.А., Мельник Н.А. Методист.Інклюзивна освіта:наукові засади, проблеми та перспективи впровадження в загальноосвітній навчальний заклад. Рекомендовано науково-методичною  радою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол №3                          від 22.09.2011 року).с.12.

2. Закон України "Про освіту" // Відомості Верховної Ради України (ВВР). –1991. – № 34. – Ст. 451.1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141.

3. Закон України "Про загальну середню освіту" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14.

4 Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141.

5. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/3705/1/Inkliuzyvna%20osvita%20_44.pdfС.192

6.  Софій Н.З., Найда Ю.М. Концептуальні аспекти інклюзивної освіти / Інклюзивна школа: особливості організації та управ- ління : [навч.-метод. посіб.] / [А.А. Колупаєва, Ю.М. Найда, Н.З. Софій та ін.] ; за заг. ред. Л.І. Даниленко. – К., 2007. – 128 с.

Unknown січня 31, 2018 5 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

4/ 5

Oleh Unknown