ФОРМУВАННЯ ЕКОРОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ – СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ.

«Ми так радикально змінили наше середовище, що тепер для того, щоб існувати в цьому середовищі, ми повинні змінити себе» (Н. Віннер).

« Головним скарбом життя є здоров’я. І щоб його зберегти, треба багато чого знати». (Авіценна).

Протягом  останніх десятиріч істотно погіршився екологічний стан довкілля, зменшився ареал існування тваринного і рослинного світу, розширилася зона господарської діяльності людини, вплив людини на природу набагато збільшився і,  що головне, став практично не контрольованим і майже не прогнозованим. Екологічні проблеми, досягши планетарного масштабу, утворюють  нову соціальну реальність - загрозу всьому людству.      

Крім того, виявилося, що вирішити екологічні проблеми тільки на основі законодавчої бази  швидко не вдається. Суспільству  потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному відношенні люди.                     Екологічні знання, навички, переконання сьогодні особливо необхідні для виховання нового ціннісного ставлення до природи.  Отже,  формування  в населення екологічної грамотності  треба починати з екологічного виховання, складовою якого  є  екологічна  культура.

           В новому  законі України « Про освіту», який вступив в дію 05.09. 2017р.               в ІІ розділі, ст..12  записано, що метою повної загальної освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії  з природою… А досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Однією з таких компетентностей є – екологічна компетентність.

           Саме тому так важливо розпочати екологічне виховання з раннього дитячого віку, саме школа покликана виховувати у школярів любов до рідного краю, навчати основ охорони навколишнього середовища, науково обґрунтованого використання природних багатств.

          Згадаємо видатного педагога сучасності. В своїй  збірці «Школа радості» В. О. Сухомлинський надавав особливого значення впливу природи на моральний розвиток дитини. На його думку, природа лежить в основі дитячого мислення, відчуттів, творчості. Він неодноразово відзначав, що сама природа не виховує, а активно впливає  на взаємодію з нею. Щоб дитина навчилася розуміти природу, відчувати її красу, потрібно прищепити їй це з раннього дитинства.

     Свої  уроки В. О. Сухомлинський називав мандрівками до джерела мислення і мови – до чудової краси природи.  Великий педагог радив відкривати віконце у світ краси поступово, щоб не перевантажувати розум дитини і не набридати їй. Він говорив, що дитина – це, образно кажучи, квітка, краса якої залежить від догляду за рослиною. Піклуватися про красу квітки необхідно задовго до початку цвітіння. У дитинстві формується людське коріння. Ні однієї людської риси природа не відшліфовує – вона тільки закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам, суспільству.

           У своїй праці « Розмова з молодим директором» Василь Олександрович писав: «Уроки серед природи я почав називати  подорожами до джерел живої думки. Переді мною  відкрилась надзвичайно багата, невичерпна за красою грань педагогічної майстерності – уміння вчити дітей думати». Необхідно так виховувати дітей, писав він, щоб вони дивилися на світ добрими очима, вміли берегти життя. Тільки тоді вони, змужніючи та прозріючи розумом і серцем, стануть справжніми людьми.

     У школі природоохоронна освіта учнів повинна здійснюватися в різних напрямках: на уроках, заняттях гуртків, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно корисної праці, науково-дослідницької роботи і т. д. Ми, вчителі,  повинні чітко усвідомлювати, що природоохоронна освіта не під силу вчителеві одного предмета, це робота багатопланова:

 *** Вихователям дитячих садочків, вчителям  початкових класів екологічні знання слід формувати під час екскурсій у природу:

-Спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою. Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об’єктами природи, в результаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об’єкти природи та зв’язки між ними. У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх. Спостереження   допомагає   виникненню власних суджень.

-Формування  дбайливого ставлення до рослин та тварин формується в процесі праці на природі (на ділянці, в живому куточку). Діти оволодівають елементарними трудовими  навичками. Праця об’єднує, дисциплінує, виховує почуття відповідальності за життя живих істот.

***Вчителі біології, екології та географії повинні займатись екологічним вихованням під час вивчення умов життя рослин, середовищ існування тварин та способів їх живлення, природних угруповань та агроценозів (ліс, луки, поле, сад та ін.). При цьому  слід використовувати  інтерактивні технології, що стимулюють розвиток в учнів спостережливості, активізують пізнавальну допитливість і самостійність, створюють умови для їхньої індивідуально-творчої самореалізації: розв’язування екологічних задач, екологічні ігри, досліди, проектна діяльність.

***   Мистецтво і природа пробуджують у дітей уміння відчувати гармонію і красу, формують глибину почуттів, навчають радіти, захоплюватись, співпереживати,породжують добро в дитячих душах – тут непочатий край роботи для вчителів музичного та образотворчого мистецтва. Тут  доречно згадати «Зелений клас» В.О.Сухомлинського, його уроки на природі.

*** Хто, як не вчителі української мови та літератури зможуть  наповнити розум дитини, одухотворити її серце, навчити захоплюватися краплиною роси на троянді і красою березового гаю, солов’їною піснею і музикою квітучого саду, ніжною мелодією струмка. Тільки тоді, коли мова забарвлюватиме уяву, коли дитина по-справжньому замилується побаченим, - можна "висівати" слова, якими вона висловлюватиме почуття і враження.

***Платформою  для  формування  екологічної грамотності є уроки органічної хімії  у старшій школі. Вчителі хімії, під час вивчення хімічних виробництв вуглеводів, жирів, спиртів, фенолів,  повинні формувати  в учнів уміння  розуміти та використовувати різні типи інформації  у побутовій, професійній та громадській сферах  життя

    У ст. 74 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» записано: «Якість навколишнього середовища визначає здоров'я - основне право людини і головну мету розвитку цивілізації». Саме здоровий спосіб життя містить у собі елементи екологічної культури. Людству пора уже зрозуміти, що споживацьке ставлення до природи затягує нас у прірву. Про це свідчать  природні катаклізми, які ми вже спостерігаємо: зміна клімату, літо серед  зими, танення льодовиків і т.д. Виконання правил збереження та зміцнення здоров'я дозволить людині швидше адаптуватися до несприятливих умов довкілля.

Найважливіше при здоровому способі життя - це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами. Як говорив Гіппократ: «Їжа повинна бути нашими ліками, а не ліки їжею» Друге правило - активність, активність і ще раз активність! Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. Третє правило - здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний з шкідливими звичками: курінням, вживанням алкоголю та наркотиків. Четверте - основа здорового способу життя - правильний розпорядок дня.

 

 

Бібліографія

1. Закон України «Про освіту»

2. В.О. Сухомлинський. Розмова з молодим директором, вид. Київ, 1988.

3. В.О. Сухомлинський . Серце віддаю дітям. вид., Київ, 1977.

4. Г.О. Білявський, Р.С.Фурдуй  Основи екологічних знань. Київ, Либідь, 1997

5. Збірка   Дитячій безпеці – «Школа безпеки» Київ, 2012.

 

Unknown січня 30, 2018 3 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ФОРМУВАННЯ ЕКОРОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ – СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ.

4/ 5

Oleh Unknown