АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ОСВІТУ"

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ОСВІТУ"

Unknown лютого 01, 2018 Комент.

Додати заголовок

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора.Нехай нове з'являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань.

В.О. Сухомлинський

Нова українська школа – це, насамперед, нові освітні стандарти європейського зразка. Сьогодні школа перестала відповідати сучасним потребам юних громадян країни, вона стала нецікавою і недостатньо ефективною. Так як вчили нас дорослих, вчити сучасних дітей не вийде. Занадто велика прірва розрослася між тим, що на сьогодні може дати школа і тим, які вимоги до молодого поколінню поставило 21 століття. 
Сьогодні необхідно не просто заповнити голови учнів знаннями, а сформувати в особистості ключові компетентності для успіху в житті, зробити випускника конкурентоспроможним в суспільстві. 

Ще один найважливіший аспект – учням має бути цікаво в школі. Сучасні технології зараз складають велику конкуренцію навчального процесу. Необхідно переломити інтернет можливості для розваг ефективне використання для навчання. Ці завдання повинні бути здійснені не за рахунок підвищення навантаження на учнів та вчителів, а як раз за рахунок збільшення часу перебування в школі на один рік. 

Початкова освіта – перший рівень загальної середньої освіти, який, зберігаючи наступність із дошкільним періодом, забезпечує подальше становлення і розвиток особистості дитини, закладає базу для її навчання в основній школі.

Зміст початкової освіти конструюється як цілісна система, що ґрунтується на особистісно орієнтованому, діяльнісному і компетентнісному підходах. Він вирізняється міжпредметною інтеграцією і практичною спрямованістю, що дає змогу краще враховувати характерну особливість молодших школярів – цілісність сприймання і пізнання навколишньої дійсності, і запобігти перевантаженню. Для забезпечення практичної спрямованості урізноманітнюються організаційні форми навчання (інтегровані заняття, практична робота, міні-дослідження, екскурсії, навчальні проекти, у тому числі екологічні і соціокультурні акції тощо). Цілісному засвоєнню змісту початкової освіти сприятиме наскрізна інтеграція курсу мистецтва з усіма іншими навчальними предметами.

Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання та виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті в початковій школі особистісні якості, а також знання , вміння і навички не лише забезпечують основу навчання і виховання підлітків, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадянської та професійної діяльності дорослої людини.

Ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи компетентностей(поінформованість, обізнаність. Сompetentia — у перекладі з латинської означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід, — ред.)».

Одним з головних напрямів якісної перебудови освітньої системи є перехід від концепції підтримуючого до концепції випереджаючого навчання, орієнтованого на майбутнє — такі умови життя і професійної діяльності.Такий підхід є актуальним, оскільки значна частина знань старіє протягом 3—5 років. Тому головну увагу в навчальному процесі слід звертати на розвиток творчих можливостей, його здібностей до самостійних дій в умовах невизначеності, на набуття нових знань та навичок, освоєння сучасних методів отримання, накопичення, класифікації та передачі знань. Важлива умова реалізації системи випереджаючої освіти — тісний її зв'язок з наукою, “вмонтованість” освіти в систему наукових досліджень. 

В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини.

Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію вчитель – учень.

Широко застосовуються  методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти (соціальні, дослідницькі), експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та дозволятиме успішніше оволодівати суспільним досвідом.

Нова школа буде підтримуватися електронною платформою для створення і поширення електронних підручників і навчальних курсів для школярів та вчителів.

Тільки це зробить школу цікавою і бажаною, забезпечить підготовку нового покоління до життя у розвиненому суспільстві.

Література:

o   Закон України Про освіту від 05.09.2017 №2145-VIII

o   Савченко О. Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу//Початкова школа. – 2009. – №8.

Далі

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»...

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»...

Unknown січня 31, 2018 1 Комент.

Міністерство освіти і суспільство, педагоги і батьки бурхливо обговорюють зміни, що відбуваються в початковій школі, нову реформу освіти, нові освітні перспективи, що витікають з цієї реформи.

Що ж може змінити реформа, що змінить в освіті, як та чим мотивує початківців до навчання? Адже в сьогоденних школярів знижується пізнавальний інтерес до процесу навчання, збільшується небажання ходити до школи, навчатися. Хто винний? Сім’я? Школа? Суспільство? Держава?                    Можна виділити декілька аспектів:

·        Нові фактори впливу – доступність знань, багато розваг та інших відволікаючих видів діяльності.

·        Щось не те в інституті сім'ї – відсутність прикладу для наслідування в сім'ї, батьки проектують на своїх дітей свої негативні очікування по відношенню до школи.     

·        У суспільстві немає такої цінності –  Вчення – Успіх – Щастя.

·        Криза системи освіти.

Всі перелічені аспекти є важливими чинниками зазначеного феномену. Безумовно, сім’я є рушійним фактором. Якщо дитину та її освітні досягнення не підтримують в сім’ї, то у дитини може скластися уявлення, що це не є важливим. Звичайна кількість розваг поза школою, яких немає в школі, так само може впливати на бажання/небажання дитини вчитися. З приводу суспільства, – так. У нашому суспільстві немає такої цінності. Якщо, наприклад, в європейській спільноті  є прямий зв’язок між рівнем освіти людини й успіхом у її професії, її матеріальним станом, то у нас в Україні такого прямого зв’язку немає. Це діти  спостерігають на прикладах батьків. Але можна подивитися і під іншим кутом – а чому вони мають хотіти вчитися? Чому вони мають хотіти вивчати те, що ми їм пропонуємо як вчителі, як дорослі, як система освіти, і те, у який спосіб ми пропонуємо? Тут, мабуть, варто розглянути кілька аспектів. Перший – чи є для них актуальним те, що ми їм пропонуємо? Чи відповідає це їхнім інтересам, їх схильностям, їх потребам? Чи говорить воно про те, що є реально актуальним у світі, актуальному для них? Чи має відповідь сам учитель для себе на питання – навіщо він взагалі навчає тим чи іншим речам?  Ми не пропонуємо дітям конкурентний виклик чи проблему, не пропонуємо їм те, в чому вони могли і хотіли би покращити свій світ. Відповідно без цього у дітей лишається тільки тактична мотивація – зараз на зараз виконати якесь завдання без додаткового сенсу. Отже, перше – їм не підходить суть навчання. Очевидно, що як всі здорові особистості, вони пручаються процесу роботи над речами, які не мають для них сенсу, які для них не є цікавими. Речам, які їм нав’язують. Друга причина – їм так само не підходить форма роботи, – класно-урочна система і фіксований розклад з 4-5 уроків по 40 хв. Весь дитячий організм опирається проти даного формату роботи. Якщо дитині щось цікаве, то вона не має можливості займатися цим довше. А якщо їй нецікаво, то вона знову ж таки, не має можливості займатися цим менше. Модель початкової школи безнадійно устаріла і не відповідає реаліям. Необхідно змінювати зміст і форми роботи школи. Давати можливість учням самим керувати пізнавальним процесом, не нав’язувати а допомагати і спрямовувати.  А саме головне школа має бути осередком мрій, де кожен учень повірить в те, що зможе себе реалізувати як особистість. Сподіваюсь, що новий Закон України про освіту надасть всі можливості для цього.

Література:

1.     Закон України Про освіту від 05.09.2017 №2145-VIII

2.     Лист Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016.

3.     Н.М. Мирончук «Сучасні проблеми освіти і виховання»

               

Далі

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

Unknown січня 31, 2018 4 Комент.

Сучасні початкова освіта характеризується системними змінами у структурі та змісті навчання, переосмисленням процесу навчання, ролі учня як суб’єкта навчально-виховного процесу, а також демократичні зміни в суспільстві вимагають нетрадиційних підходів до вирішення багатьох освітніх проблем.

У вересні місяці 2017 року стартувала освітня реформа. Я досить детально перечитала статті педагогів, які приймали активну участь в освітньому законі: Це статті Заслужених учителів України В.Громового, Лікарчука, сім’ї Співаковських.

         Кожний із них звертав увагу на ту чи іншу проблему в нашій освіті.

         В.Громовий категорично проти всяких заангажованих, показушних конкурсів, які забирають у вчителя-практика дорогоцінний час.

         Пан Лікарчук хоче підняти престижність вчителя, щоб у педуніверситети вступали люди за покликанням душі.

         Зі свого тридцятирічного досвіду роботи можу сказати одне, що в будь-який час, залежно на якому уроці, дитині повинно бути цікаво. Тільки зацікавленість в очах дитини стимулює її до розвитку творчої уяви, критичного мислення, фантазії, вчить дитину аналізувати події часу, та оточуючих.

         Провела я безліч різноманітних уроків: урока-досліджння, уроки-зустрічі, уроки-подорож, ранкові зустрічі. Перелічувати можна і далі, але… кожні набуті знання дитині повинні знадобитися у житті, все інше зайва витрата часу.

         А зазвичай наша система освіти є старою багато вивченого непотрібне нашим учням роками, не застосовується у житті.

         Перечитуючи тему конференції, хочу наголосити на ті чи інші проблеми в початковій освіті і щоб до нас вчителів – практиків хоч трішки дослухались:

1.     Перспективність і наступність між дошкільною і початковою ланкою.

2.     Наповнюваність груп та початкових класів (до 15 учнів і не більше).

3.     Тривалість уроку для 1 класу (35хв) та 2 – 4 кл. – 40 хв.

4.     Складні у формуванні підручники, зокрема математика Ф.М.Рівкінд та Л.В.Оляницька.

5.     Вивчення тем з укр.мови мають скачкоподібний характер. Дуже мало часу для закріплення важливих тем.

6.     Уроки іноземної мови тільки по підгрупа до 10 дітей.

7.     Домашнє завдання за бажанням дітей. Навіщо його давати, якщо дитина не може справитись, а батьки не можуть, чи  не хочуть допомогти?

Неодноразово передивлялась відео уроків у Фінляндії, Італії, Польщі. У них є багато чого, що ми можемо взяти для себе: світлі класи, зручні парти і дошки. Діти обов’язково разом із вчителем на свіжому повітрі, бігають, грають, довільна форма одягу, не носять 8-кілограмові портфелі. Дуже багато шкіл у нас досі „хворіють”, які не відіграють практичної ролі, відсутні зручні роздягальні для дітей, воду п’ють із каструльного краника, відсутні зелені стадіони, аж ніяк не закатані асфальтом.

         Хочеться, щоб освітня реформа в першу чергу торкнулась провінційних шкіл, де вчитель за свої кошти поповнює собі матеріальнубазу класу, займається самоосвітою, оплачує Інтернет.

         На мою думку найбільшою проблемою у сучасній початковій школі є паперова робота, яка займає час, натомість щоб використати його для живого спілкування з дитиною. Вчитель, вихований у радянській системі, роками не зміниться, а тому вік для вчителя повинен бути обов’язковим. Дуже рідко 65 – 70 річний вчитель мислить по-новому. І мислить, і керує такий вчитель по-радянськи.

Література:

1.     Закон України Про освіту від 05.09.2017 № 2145-VIII.

2.     Інтернет-ресурси: https://osvita.ua/blogs/52256/

3.     Інтернет-ресурси: http://osvita.ua/blogs/53271/

Далі

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»..

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»..

Unknown січня 31, 2018 2 Комент.

Важливим завданням кожного суспільства є виховання підростаючого покоління. Великим кроком у цьому напрямку є зміни в підходах до навчання і виховання молоді, запровадження нових стандартів та нового Закону України «Про освіту».

Майбутнє будь-якої держави значною мірою залежить від того, чи зможе вона розумно скористатися талантами своїх громадян. Виграють ті країни, в яких завданням  освіти є пошук талантів молодої людини, розвиток їх та створення умов для їх реалізації. Молоді люди, що вміють творчо мислити, готові бути відповідальними, справжні патріоти, вільно спілкуються рідною мовою, володіють необхідними компетентностями – це запорука розвитку держави.

Ми хочемо мати випускника, який буде цілісною особистістю, патріотом, відповідальним громадянином, інноватором, людиною, що може знаходити унікальні рішення, не губиться, критично мислить і бере на себе відповідальність.

З новими вимогами суспільства змінюються і вимоги до виховання підростаючого покоління. Освіта ХХІ  століття – це освіта для людини.  Її завдання – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, уміє використовувати набуті знання й уміння для творчого розв’язування проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.

    Концепція освітнього середовища виникає як один з підходів до трансформації шкільної освіти. Йде пошук альтернативи старій школі: замість виховання слухняних виконавців на потребу держави та промисловості – орієнтація на всебічний розвиток людини; від наповнення знаннями – до розвитку компетенцій; від масового фронтального навчання – до різноманітної за формами особистісно-орієнтованої освіти; від педагогічного впливу – до педагогічної взаємодії, педагогіки партнерства.  Суспільство бажає бачити школу простором розвитку та співпраці, як всередині, так і по відношенню до зовнішнього світу. Таким чином формуються підходи до сучасного освітнього середовища та зокрема до освітнього простору.

       Він різноманітний та гнучкий, придатний для будь-яких освітніх форм, але з урахуванням як характеру діяльності, так і вікових особливостей учнів. Очевидно, що простори для учнів початкової школи будуть відрізнятись від просторів для старшокласників, як за предметно-просторовою організацією, так і за характером оформлення. Розуміння простору як засобу освіти передбачає його сенсомоторну гетерогенність (різноманітність чуттєвих стимулів), семантичність (наповненість змістом), правдивість (відповідність форми та змісту), а також відкритість інтерпретації. Поєднання форм та кольорів в сучасному освітньому просторі скоріше запрошують до пошуку та дослідження, аніж пропонують (чи гірше – нав'язують) готові відповіді, образи чи символи.

             Сучасний освітній простір є індивідуалізованим та персоналізованим – створює неповторне враження, даючи водночас можливість кожному відшукати своє. Простір школи постає місцем, де зустрічаються та взаємодіють учні, вчителі, навколишні мешканці та гості школи, де відбуваються не лише уроки, свята та концерти, але й лекції та семінари, діють відкриті лабораторії та майстерні у різних галузях науки, мистецтва та технологій.

        Ми хочемо мати випускника, який буде цілісною особистістю, патріотом, відповідальним громадянином, інноватором, людиною, що може знаходити унікальні рішення, не губиться, критично мислить і бере на себе відповідальність.

       Новий Закон «Про освіту» дає можливості створити освіту, яка б відповідала викликам 21-го століття. Раніше всі наші освітні заклади стояли на засадах передачі знань. Нині ми говоримо ще й про вміння застосувати їх у житті, про компетентності, цінності. Це ті речі, які конче потрібні і на ринку праці, і для розвитку держави.

Відбуваються зміни на всіх етапах навчання. В системі початкової освіти відбуваються радикальні масштабні інновації. Новий Державний стандарт початкової загальної освіти  несе в собі потужний реформаторський зміст. Освітня державна політика передбачає реалізацію компетентнісного підходу як інноваційного засобу модернізації початкової освіти й досягнення якісно нового результату навчально-виховного процесу з урахуванням пріоритету соціалізації особистості молодшого школяра.

Відтепер оцінювання – це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків, тобто навчальні досягнення учнів не мають озвучуватися на батьківських зборах чи вивішуватися публічно у вигляді різноманітних рейтингів. Знято оцінювання каліграфії, вимоги до якої були занадто деталізовані в попередній редакції документу, залишено лише вимогу, що письмо має бути охайним та розбірливим. Також учням не будуть знижувати оцінки за “неправильний” відступ кількості клітинок та рядків. Вилучено вимоги та критерії щодо підписання зошитів та щомісячну оцінку за ведення зошитів – МОН відмовилося від радянської традиції регламентації настільки дрібних питань. Більше уваги приділяється саме культурі письма і правилам оформлення робіт.

Новий Закон  України «Про освіту» докорінно змінить навчання у школі.   Загалом початкова освіта триватиме чотири роки. З них перші два — це адаптаційно-ігровий цикл. Упродовж першого-другого класів учень звикатиме до шкільного життя. Навчання протягом цього періоду організовуються ігровими методами й обмежать обсяг домашніх завдань. Навчальні завдання і час на їхнє виконання визначатимуть з урахуванням індивідуальних особливостей школярів. Традиційних оцінок тут теж не буде, адже найважливіше завдання вчителя —підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

Другий цикл — основний, це 3-4 класи навчання. Школярі почнуть вивчати основні предмети. Завдання другого циклу — сформувати в учнів почуття відповідальності і самостійність. Дітям має стати набагато цікавіше та зрозуміліше навчатися. Ми хочемо в дітей, особливо в найменших, шестирічного віку, розвивати пізнавальні здатності і любов до навчання. Не відбивати з першого класу, а навпаки — заохочувати. Навчання може відбувається через гру. Учителі мають володіти сучасними методиками, які гарантують засвоєння освітнього Стандарту.

     В усьому процесі навчання, ми вибиратимемо шляхи дружні до дитини і ті, які дадуть найкращий результат. Ми хочемо, щоб діти з радістю йшли до школи.

                                                     Література

1.     Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод.посіб. /О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. [за ред.О.І.Пометун]. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

2.     Проблеми навчального процесу / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://wiki.ciit.zp.ua/index.php

3.     Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів / О.Я. Савченко. – К.: Ґенеза, 1999. – 368 с

4.     Сучасні проблеми навчання в початковій школі / [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://sites.google.com/site/alonamoskalova2502/sucasniproblemi-navcanna-u-pocatkovij-skol.

Далі

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»-

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»-

Unknown січня 31, 2018 Комент.

В статті розглянуто актуальні проблеми початкової освіти в контексті Закону України «Про освіту», нові стандарти освіти та ряд складних питань пов’язаних з реформою у початковій освіті.

У жовтні 2016 року парламент прийняв у першому читанні нову редакцію базового Закону "Про освіту", який за задумом авторів має започаткувати освітню реформу в Україні.

   Завдяки запропонованим підходам можуть бути вирішені деякі проблеми освіти наймолодших школярів. Зокрема ті, що стосуються наступності між дошкільною і початковою ланками, зменшення навчального перевантаження школярів, що суттєво впливає на стан їхнього здоров’я. Зміст початкової освіти відрізняється міжпредметною інтеграцією  і практичною спрямованістю. Це дасть змогу краще враховувати характерну особливість молодших школярів – цілісність сприймання і пізнання навколишньої дійсності. А головне запобігти їхньому перевантаженню. Для забезпечення практичної спрямованості  урізноманітнюється організаційні форми навчання, пропонуються інтегровані заняття, практична робота , міні-дослідження, екскурсії, навчальні проекти зокрема екологічні і соціокультурні акції .

   Початкова школа – час і місце , де  учні  мають починати освоювати прийоми ефективного навчання, яке базується на дослідженнях, а не продукує віру школярів виключно до слова педагога чи інших авторитетів . Там мають закладатися уявлення й створюватись універсальні інструменти для пізнання себе і навколишнього світу. Основна спрямованість сучасної школи - розбудова нового освітнього простору як  території розвитку й становлення особистості учня на ціннісних орієнтирах.  Тому вчитель має  вчасно змоделювати комунікативне середовище класу до активізації їх природнього потенціалу. Йдеться про обов’язковий «універсальний пізнавальний інструментарій» : уява, мислення, почуття. До речі, це не тільки площина задатків учня початкової школи , а час їх подальшого розвитку. І в першу чергу його соціальних взаємодій таких як злагода, компроміс, толерантність ,повага,співчуття, розуміння і довіра.

   Підґрунтям цього процесу, розгортанням потенціалів особистості має стати нова філософія початкової освіти, спрямована в першу чергу на природо відповідність розвитку дитини як добре соціалізованої особистості громадянського суспільства. Ясна річ, особистість найкраще виховується тільки іншою непересічною особистістю ,здатною спрямовувати школяра до дії , викликати бажання наслідувати скажімо, батьків чи однолітків. Ось чому основна чуттєва взаємодія між учителем та учнем розгортається в широкому полі контактів емоційно - почуттєвої сфери де переплавляються емоції на різнобарвні відтінки почуттів. Або, інакше кажучи,- щось на зразок взаємодії енергії ефективного спілкування, коли відбувається налаштування відчуттів дотикових чуттєвих контактів. Вони допомагають «розігнати» хвилю позитивного сприймання , максимальної довіри між педагогами і школярем у якого зникає напруження, настороженість, натомість формується відчуття безпеки, захищеності, зміцнюється віра у власні сили.

   Сучасний вчитель має бути вмотивованим вчителем, щоб бути здатним вирішувати поставлені перед ним освітні завдання. Він має розраховувати на правову підтримку держави, доступність самоосвіти, можливість самореалізації, посильне навантаження та достойне  матеріальне забезпечення.

   Для вирішення цієї проблеми  стане  можливість автономії школи – вони  зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани, обирати підручники, самостійно вирішувати питання використання кошторису школи, залучати до спів фінансування громадськість, батьків, спонсорів,  меценатів; обирати керівника школи на конкурсних засадах.

   Важливим є те, що в новій українській школі кожна дитина, не залежно від стану здоров’я, фізичного чи психічного розвитку має право і можливість на доступ та  отримання освітніх послуг в навчальному закладі.

   Проблема  навчання молодших школярів в контексті нового Державного стандарту та закону України «Про  освіту» є надзвичайно актуальною, оскільки саме новому поколінню – сучасним школярам – належить майбутнє України, а зберігати надбання предків, утверджувати нову національну культуру, національну політику неможливо без досконалих знань, умінь і навичок молодших школярів та організації навчально –виховного процесу відповідно до проекту нового Державного стандарту

Список використаної літератури:

1.     Закон України «Про початкову освіту»

2.     Базовий компонент початкової освіти

3.     Ігор Яковенко «Новий закон «Про освіту»: питання ,які не можна обійти

4.     О.Кочерга, «Психофізіологія чуттєвості емоційно-почуттєвої сфери учнів початкової школи «

5.     Проект нового державного стандарту початкової загальної освіти

6.     Журнал «Початкова освіта» №15,2017рік

7.      Навчальні програми для початкової освіти:. - К.:Видавничий дім “Освіта”, 2013.

Далі

Актуальні проблеми початкової освіти в контексті Закону України «Про освіту»

Актуальні проблеми початкової освіти в контексті Закону України «Про освіту»

Unknown січня 31, 2018 Комент.

Дитинство – унікальний період бурхливого розвитку всіх фізичних і психічних сил дитини. Життя дитини в цей період не менш цінне, ніж життя дорослого. Грубість, несправедливість, приниження з боку дорослого глибоко ранять душу дитини та блокують розвиток її людських якостей.

У наш час, прийнявши як аксіому положення про вирішальну роль освіти в розвитку особистості і суспільства, світова громадськість очікує від освітянської реформи не тільки кількісних, а й якісних змін. В останні роки зростає усвідомлення гострої необхідності переведення діяльності школи на новий  рівень розвитку, її трансформації з «фабрики по виданню атестатів» в «інститут розвитку дітей з кращими людськими якостями».

Василь Олександрович Сухомлинський  у вступі до книги «Серце віддаю дітям» писав: «…дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми уявлення про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність…Маючи доступ до казкового палацу, ім′я якому – Дитинство, я завжди вважав за конче потрібне стати якоюсь мірою дитиною. Тільки за такої умови діти не дивитимуться на вас як на людину, що випадково проникла за ворота їхнього казкового світу, як на сторожа, що охороняє цей світ,сторожа, якому байдуже, що робиться там, усередині цього світу» .

Школа нового покоління – це установа, теплий дім для дітей, в якому кожен без винятку почувається потрібним, любимим, прийнятим, впевненим, успішним.

Слово вчителя – могутній інструмент впливу на дитину. Найперше, це має бути слово симпатії, поваги, допомоги, підтримки, радості за успіхи дитини навіть у найменших справах, навіть дуже незначні, але успіхи.

У наш час знову реформується освіта. Але всі діти вчитимуться успішно в школі, якщо створити для них необхідні умови. А для цього потрібна всебічна підтримка держави на всих рівнях. Закон про освіту передбачає забезпечення шкіл методичним та сучасним обладнанням класів. Якщо цього не відбудеться, то про виконання закону можна не говорити.

Ми тільки говоримо про використання в роботі ІКТ, але це далеко не так, тому що кожен клас повинен бути обладнаний, а не нести з дому ноутбук та носити по школі один проектор,і говорити, що ми щось використовуємо. Навіть дошки використовуються по 20 – 30 років, по яких крейда  «відмовляється» писати.

Традиційна школа орієнтувалася головним чином на ліву півкулю мозку, яка відповідає за абстрактно – логічне мислення. Школа нового покоління орієнтується на теорію множинності інтелекту. Автор цієї теорії  Г. Гарнер (США) доводить, що «інтелект багатовимірний, багатокомпонентний феномен, який проявляється на безлічі рівнів нашої мозково – тілесної системи».

Принцип успіху і теорії множинності інтелекту потребують організації різноманітної діяльності учнів. Навчальний процес у школі будується з двох частин: перша частина з ранку до обіду – вивчаються базові предмети, після обіду – заняття на вибір: у клубах, гуртках,  студіях, на спортивних майданчиках.

 У містах так і відбувається. Проблема села у відсутності спеціалістів мистецького напрямку, які могли б розвинути в дітей музичні, хореографічні, художні здібності.

Події сходу України перевернули світогляд українців, змінили ставлення дітей до родини, до народних традицій та звичаїв, нашої рідної української мови. Діти по новому стали сприймати світ і дитину в цьому світі. Актуальними питаннями завжди було виховання свідомих громадян з почуттям власної гідності, відповідальності перед законом. Більше приділяємо знайомству з культурами Європейських держав, повагу до звичаїв та життя в Європейському Союзі.

В новому Законі про освіту багато уваги приділяється професійній орієнтації дітей. Ми починаємо знайомити із професіями,починаючи з дитячого садочка. Діти граються в рольові ігри. Це ж продовжується в початковій школі при вивченні певних тем, під час розв’язування задач, на уроках української мови. Але безробіття і небажання багатьох батьків працювати,зменшує бажання вчитися і здобувати професію в майбутньому.

Актуальним на сьогоднішній день є відсутність шкільного психолога,який був би помічником не тільки дітям, а й батькам та вчителям.

Багато дітей при вступі до школи потребують допомоги логопеда. Але нажаль один логопед на район не вирішує цієї проблеми.

І на сам кінець, творчим вчитель буде тоді, коли його всебічно буде підтримувати держава, не заважати працювати, а допомагати.

Література

Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям// Вибрані твори. В 5 т. – К.1977.

Gardner H. Frames of Mind/ - N V.1985

Далі

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»

Unknown січня 30, 2018 3 Комент.

Положення на яких базуються нові ідеї розвитку освіти у ХХІ   столітті; зміни в цінностях самої освіти; зміни в початковій освіті  відповідно нового закону «Про освіту»

Здобуття державної незалежності, докорінні зміни економічної ситуації в Україні сприяли виробленню нової освітньої політики, яка знайшла відбиття у Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"). В концепції цієї програми заслуговують на увагу такі напрями: 
- загальна гуманізація навчальних програм; 
- розширення вивчення національної 
історії та культури; 
- поступове утвердження української мови у сфері освіти; 
- надання більшої свободи педагогічній творчості: 
- урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою урахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, а також реальних потреб суспільства. 
       Основними  рисами сучасної людини є освіченість, вихованість. 
Освіченість  розуміють не тільки як сукупність необхідних для життя й успішної діяльності знань і вмінь, але і як внутрішнє спонукання до їх застосування на основ вироблених особистістю моральних установок, індивідуально значущих цінностей, особистісних смислів, як загальна функціональна грамотність і компетентність у певних сферах. Вихованість – це відповідність поведінки людини моральним нормам конкретного соціуму та загальнолюдським моральним принципам.   Провідна роль у формуванні такої особистості належить освіті. 

  Загальний культурний рівень – це своєрідна перепустка до неперервної освіти, основа, необхідна для того, щоб навчатися протягом усього життя; навчитися працювати. 
Удосконалюватись у своїй професії – набувати компетентності, яка дає можливість справлятися з різними ситуаціями; навчити жити. 
Ці ідеї та принципи покладені в основу розробки змісту 12-річної загальної середньої освіти в Україні.

Головна мета сучасної школи полягає  в тому, щоб створити таку систему навчання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів та можливостей. Але зараз навчальний процес у школі зберігає невирішеними  протиріччя  між зростаючими  вимогами  суспільства до процессу навчання і загальним станом цього процесу, який потребує  постійного  вдосконалення.
Закон "Про освіту" прийнятий  28 вересня 2017 року  – це базовий закон, він не визначає всіх деталей того, як відбуватиметься навчальний процес, але окреслює основні принципи.

В контексті закону «Про освіту»  простежимо  зміни в початковій освіті:

Для тих, хто розпочне навчання 2018 року й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

Законом впроваджується інклюзивна освіта. Зазначено, що заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Уразі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

Закон чітко визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. При цьому зазначається, що "в закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу

В законі визначено заклад  де можна буде здобути  початкову освіту:

Оскільки до опорної школи багатьом дітям із навколишніх сіл доведеться їхати в інші населені пункти, законом передбачено створення так званих філій закладу освіти, які не є окремими юридичними особами.

У філіях можна буде здобути не лише початкову, але й базову середню освіту (до 9 класу включно). Адже сказано,що  кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.

Законом передбачено ДПА після 4 класу з метою моніторингу.

В законі чітко визначено з якого віку здобувається початкова освіта для здорових дітей та дітей з особливими освітніми потребами:

Початкова освіта здобувається, як правило, з 6 років або 7. А особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми  корекційно - розвитковим складником.

Законом визначено основні форми здобуття освіти:

·  інституційна (очна, заочна, дистанційна, мережева);

·  індивідуальна (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж, на робочому місці);

·  дуальна.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це "спосіб організації освітнього процессу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти".

Законом визначено,  де діти здобувають дошкільну освіту:

·                        у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;

·                        у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і  публічного права, у тому числі закладів освіти;

·                        у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;

·                        за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного  працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;

·                        за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.

Новий закон передбачає можливість навчатися вдома: форми

- дистанційне навчання - коли учень навчається у школі через інтернет;

- екстернатне навчання, яке перебачає самостійне оволодіння навчальним матеріалом;

- сімейне або домашнє  навчання, коли освіту забезпечують батьки;

- педагогічний патронаж – якщо дитина через стан здоров'я не може відвідувати  заняття у школі, за нею закріплюють вчителя, який навчає її  вдома.

Отже, ухвалення нового закону про освіту –  визначальний крок на шляху освітньої реформи, який визначає  її головний зміст і спрямованість.

Література:

1.Закон України «Про освіту», 2017 р.

1.Закон України "Про освіту"(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 34, ст. 451 із змінами)

2.Сучасні проблеми теорії і практики школи та пед. за рубежем. - К., 1994.
3.Тараненко
І.Г.Локшина О. Навчальний режим у європейського співтовариства // Шлях освіти. - 1996. - № 1. - С.35-43.
4.Форбек М. Європейський стандарт шкільної освіти /Освіта. - 1996. - № 1. -
С.28 - 33.
5.Савченко О.Я. Альтернативні можливості початкової освіти// Почат.шк .-1993- №1. –С. 2-7.

6.Чернецька Т. І. Сучасний урок: теорія і практика моделювання.-К.:ТОВ «Праймдрук», 2011.- С. 6-8.

Далі