ВПРОВАДЖЕННЯ СПАДЩИНИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У статті розкрито актуальність ідей  В.О.Сухомлинського та їх висвітлення в роботі сучасної загальноосвітньої школі, акцентовано увагу на впровадженні ідей Сухомлинського  при викладанні зарубіжної літератури

Ключові слова: педагог- гуманіст, виховання, розвиток,школа нового покоління, гуманність, особистість

Викладаючи зарубіжну літературу в школі, доводиться користуватися не лише методичними посібниками, які допомагають в роботі, а працями, які створив В.О.Сухомлинський, які є досить актуальними і в наш час. Звісно, в наш час - час комп’ютерних технологій, коли книгу часто замінює Інтернет, де можна знайти будь - яку інформацію, доводиться переконувати учнів читати більше книг рідною мовою. Адже, вивчаючи рідну мову, дитина опановує могутнім знаряддям людської думки, самовдосконалюється як особистість, бо знання рідної мови - запорука творчих здобутків, успішного спілкування та суспільної активності. Значну увагу свого часу Сухомлинський надавав слову, «як найтоншому доторканню до серця, що може стати ніжною запашною квіткою, живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Уміння правильно користуватися словом - мистецтво і воно має бути притаманне кожному вчителю»[1, 68]. Щоб переконати учнів в тому, що треба більше читати, знову звертаюсь до творів Сухомлинського, де він в книзі «Серце віддаю дітям» (розділ «Книжка в духовному житті дитини»), пише: «Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».[2, 217 ] Цитуючи дітям ще багато різних висловлювань про читання книг, помічаю певні зміни в дитячій поведінці щодо читання.

Створення казок – один з найцікавіших для дітей видів творчості, який широко пропагував в своїй роботі Педагог з великої літери. Водночас –це важливий засіб розумового розвитку. Ось і на своїх уроках, вивчаючи розділ усної народної творчості завжди пропоную учням скласти свою казку. Та діти не лише створюють казку, а ще й ілюструють її. Це все ще раз переконує в тому, яка невичерпна дитяча фантазія.

Так мною був розроблений і проведений урок на тему «Поетизація милосердя і добра в казці  В.О.Сухомлинського «Скупий» та уславлення образу митця та мистецтва в китайській народній казці «Пензлик Маляна» ( 5 клас), в ході проведення якого діти змогли порівняти дві казки, знайти в них спільне та відмінне.

Також у своїй роботі я використовую педагогічну технологію «Ситуація успіху». Народження педагогічної технології «Створення ситуації успіху» зумовлене самим життям. Школа має готувати успішну людину, а не невдах, які ламаються від перших труднощів. А базується вона на працях В. О Сухомлинського, саме цю ідею видатний педагог розвинув у своїй «Школі радощів».

Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан, для якого характерне задоволення дитиною наслідком фізичної або моральної напруги під час виконання якоїсь справи. Ця ситуація має місце тоді, коли сама дитина визначає досягнуте як успіх, як уміння здолати свою боязкість, незнання, психологічну вразливість та інші види труднощів. Вона здатна змінити стиль життя юної особи, поліпшити взаємини з оточенням.

Учні активно залучаються до роботи, вчаться користуватися різними джерелами інформації, працювати в команді, тобто прислухатися та допомагати одне одному. Зникає нервовість.

Школярі вчаться користуватися різноманітними мовознавчими джерелами. Із задоволенням беруть  участь у різноманітних шкільних конкурсах, вікторинах, проектах, предметних тижнях. В учнів з’явилося почуття відповідальності за результати роботи в команді.

Сухомлинський вказував, що перш ніж учити дітей запам'ятовувати, їх потрібно вчити думати, мислити, аналізувати факти і явища оточуючого світу. "Якщо повторення — мати навчання, то спостереження — мати обдумування і запам'ятовування знань" [2, 44].

Учень стане розумововихованим лише тоді, коли вчитель зможе запалити його глибиною своєї думки допитливістю, жадобою знань. Мислення на уроці починається там, де в учня з'являється бажання відповісти на питання , тому В. Сухомлинський завжди закликав учителів звертати увагу учнів при викладі матеріалу на так звані "вузлики знань".Саме цю концепцію я стараюсь використовувати при поясненні нової теми, а саме: вивчення біографії письменника, пояснення термінів «пейзаж». « анімаліст», « пригодницький роман» і т.д.

Величезне значення в розумовому вихованні, на думку Сухомлинського, має праця. Мої спостереження впевнено показали, що в трудолюбивих дітей формується живий допитливий розум. Однак важлива не всяка праця, а перш за все складна, творча, яка вимагає тонкого уміння і майстерності, праця, у якій проявляються здібності до вдумливого аналізу фактів, явищ, зв'язків, закономірностей. Тому до творчості закликаю кожну дитину, особливо при  підготовці власних презентацій про життя та творчість письменника та презентації  творів того чи іншого автора.

Сухомлинський добивався того, щоб кожен його вихованець умів відстоювати і доводити істину. "Пізнаючи — доводити і доводячи — пізнавати — у цій єдності думки і праці якраз і заключається єдність розумового виховання і світогляду", —- писав він [т. 1, 122]. На думку Василя Олександровича, важливими елементами розумового виховання в процесі навчання є при вивченні гуманітарних дисциплін — самостійне вивчення життєвих явищ, літературних джерел, літературно-творчі досліди. Тому я часто даю завдання дітям для самостійної роботи . Звичайно, результати моєї праці не завжди є позитивними, але негативний результат - теж результат…

Узагальнюючи свій великий практичний досвід, В. О. Сухомлинський намітив основні шляхи активізації розумової діяльності учнів, які я також застосовую на своїх уроках, а саме:

- самодисципліна в розумовій праці;

- формування пізнавальних мотивів;

- спеціальна організація розумової праці на уроці і після уроку;

- творчий характер завдань з елементами дослідження;

- навчання прийомам мислительної діяльності.

Мабуть, скільки б років ти не пропрацював у школі, праці Сухомлинського завжди є доцільними і цікавими в нашій роботі. Отже, у творчій спадщині В. О. Сухомлинського розглядаються проблеми змісту освіти й виховання, мотивації й методики навчання дітей, контролю і керівництва навчально-виховним процесом, підготовки вчителя та багато іншого. Великий педагог бачив нові проблеми та шляхи їх вирішення, про це свідчать унікальність його експериментів, творчий підхід до теорії і практики навчання й виховання. Великий педагог акцентував свою увагу на проектування особистості дитини, на перспективу її розвитку, що є цілісною педагогічною системою навчання, а отже створення школи нового типу. Отож, без творчого вчителя не може бути ні нової школи, ні нового суспільства, ні вільної України.

Використані джерела:

1. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Вибрані педагогічні твори. К., 1976. Т.1 с.59 – 206

2. Сухомлинський В.О.Серце віддаю дітям. Вибрані твори. К., 1977. Т.3, с. 5 -279

3. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. Київ, 1978. с.157 - 224

Unknown січня 30, 2018 2 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ВПРОВАДЖЕННЯ СПАДЩИНИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

4/ 5

Oleh Unknown