Лепбук як новітній спосіб систематизації навчальної інформації
Показ дописів із міткою Блок 2. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Блок 2. Показати всі дописи
пʼятниця, 2 лютого 2018 р.
ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ
Стаття розкриває основні аспекти використання історичних
джерел на уроках суспільствознавчих дисциплін. Історичні джерела дозволяють розвивати
такі навички критичного мислення, як вміння формувати неупереджене ставлення,
думки і судження, аналізувати факти, давати оцінку діям історичних осіб,
піддавати сумніву логічну непослідовність у викладі подій автором документа,
формувати особисту позицію бачення даного історичного факту чи дії історичних
осіб. Крім того, правильно організована робота з історичними джерелами дозволяє педагогу у формуванні предметних компетентностей школярів.
У сучасних умовах не тільки зростає значення історичної освіти, а й змінюється її зміст, оновлюються форми та методи навчальної діяльності. Завдання Нової української школи сформувати у вихованців так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Залучення учнів до процесу активного навчання, коли вони не просто запам'ятовують навчальний матеріал, а й запитують, досліджують, творять, вирішують – саме таким повинно стати навчання школярів сьогодні.
Реалізація цих завдань пов’язана з удосконаленням методики викладання історії, ефективним застосуванням сучасних методів і засобів навчання. Одним із видів такої роботи є використання на уроці історичних джерел. [2, с.18]
Аналіз
фахової літератури засвідчує майже півторастолітній інтерес науковців та
вчителів-практиків до проблеми використання писемних джерел у навчанні історії.
Темою використання писемних джерел у навчанні історії займалися
методисти-історики ХІХ – початку ХХ ст. Роль історичних джерел висвітлювали у
своїх працях Ф.Коровкін, Л.Боголюбова, Е.Агібалової, та ін. Не оминули увагою
питання методики використання історичних джерел й сучасні українські
вчені-методисти: К.Баханов, В.Власов, Л.Задорожна, Ю.Малієнко, В.Мисан,
О.Пометун, А.Приходько, Г.Фрейман, якими зокрема розглянуто основні прийоми
діяльності вчителя у роботі з писемними історичними джерелами на уроках,
можливі форми організації такої діяльності учнів, підходи до класифікації та
функцій історичного документа у процесі навчання історії в загальноосвітній
школі.
Спробуємо розглянути методи та прийоми роботи з
історичними джерелами, які найчастіше використовуються в практичній роботі
вчителя історії.
По - перше,
аналіз тексту історичного документа може
бути організований різним чином і на різних етапах уроку:
1) розбір
документа самим учителем;
2) розбір
документа самим учням під безпосереднім керівництвом самого вчителя;
3) самостійна
робота учнів по документу за завданням вчителя;
4) самостійна
домашня робота по документу за завданням вчителя.
По - друге, щоб вивчення
історичного джерела було продуктивним, слід дотримуватися алгоритму діяльності,
який передбачає відповідь на запитання:
1)
Хто є автором документа: приватна особа, анонім?
2)
До якої етнічної, соціальної, релігійної групи відносить
себе автор?
3)
Які політичні та суспільні ідеали він сповідує?
4)
Автор був очевидцем подій чи він передає почуту від інших
інформацію?
5)
Кому адресовано текст?
6)
У який період він з’явився : під час події, одразу після
неї чи пізніше?
7)
Автор просто описує події чи намагається висловити своє
ставлення до неї?
8)
Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати документ
достовірним джерелом?
9)
Які емоції викликає у вас документ? Чому?[5, с.11]
По - третє, вчити
працювати школярів з історичними джерелами варто починати вже з 5
класу. Підручник 5 класу пропонує
нам невеликі документи, які необхідно не просто прочитати
але й проаналізувати. Для ефективної організації роботи на уроці вчителю варто підготувати пам'ятку для учнів
"Як
аналізувати текст історичного джерела"
Розглянемо для прикладу аналіз історичних
документів, що розкривають події Першої світової війни. Роботу з текстовими
джерелами можна організувати групах. Наприклад, об’єднавши учнів у 5 груп,
даємо індивідуальні завдання кожній групі. Далі за єдиним алгоритмом необхідно порівняти
учнівські думки з поглядами реальних солдат різних армій. А саме,
1.
Порівняйте настрої солдатів різних армій. Чим
вони зумовлені?
2.
Порівняйте, чому листи представників однієї
групи (солдатів), датовані одним часом, містять різну інформацію?
3.
Чи відповідала точка зору реальних учасників
подій загальновизнаній позиції політиків їхньої країни?
4.
Чи було таке ставлення постійним і чи змінювалося
воно в різні роки війни? Завдяки чому?
5.
Чи
змінили свідчення очевидців ваше ставлення до війни?
Група 1
Із листа до матері солдата німецької армії
(25.09.1914 р.)
«...Чи
є небезпека ла війні? Хто її зневажає, той від неї вислизає. Набігає
неспокій. Однак я в окопному загоні. Героїчна смерть для мене — найбільше
бажання. Щоправда, життя важливіше за героїчну смерть. Усі зневажають смерть.
Моїм обов’язком є боротьба, до якої мене змусили росіяни і французи. Якби війна
була агресивною, загарбницькою, то моя служба не була б добровільною... Усе це
реалії війни».
Група 2
Із листа до батька солдата французької армії
(жовтень 1914 року)
«Любий
батьку, зараз схарактеризую своє нове становище. Роблю все можливе, щоб знайти
собі лакея... Якщо б мама виїхала з Парижа, то могла б мене відвідати в Майні.
Я
був би дуже вдячний, щоб вона уникала залізничного транспорту, який ходить
досить нерегулярно через перевезення поранених, амуніції для військових частин.
Радив би мамі їхати самостійно, залежно від ситуації. У таборі багато
поранених... Шпиталь тут організований дуже добре. До побачення, любий батьку».
Група 3
Зі спогадів бійця Легіону українських січових стрільців
«Було
це 27 серпня 1914 р. Опівдні через усе село проїхав звідти було бухкання гармат
і цокотання кулеметів, великий фургон із червоним хрестом на білому прапорі, що
його тримав у руках молодий німець, тоді як трохи старший за нього поганяв
коні. У фургоні, по- закутувані в білі простирадла, лежали поранені, перев’язані
марлею, крізь яку просочувалася кров, немолода жінка і маленьке, може,
дволітнє, дитятко. Голова дитини була туго забинтована, виглядали тільки повні
докорів, стражденні оченята, а перев’язка вже мокріла від крові...»
Група 4
Із листа
російського солдата до матері (1915 р.)
«...Наступ
припинився до 11 години. За цей час німцями було підготовлено артилерійський
вогонь по нашому полку з усіх сторін... Вогонь був надзвичайно сильний,
стріляло не менше 100-150 гармат. Здавалося, що ми разом із землею підняті в
повітря. Врятуватися вдалося небагатьом...
Люба матусю,
краще б ти мене на світ не народила, краще б маленьким у воді втопила, як я
тепер страждаю...»
Група 5
Лист солдата Йоханна Мюллера (1915 р.)
«Люба
мамо! Тепер я знаю, що таке війна. Ми сидимо уже вісім днів у шанцях, і тут
дуже холодно. Уже десять днів ми не їли теплої їжі, тільки галети з паштетом,
бо польова кухня не може до нас доїхати. На горі біля нас лежить багато вбитих.
Із 240 чоловік 40 ще лежать там. Моїм єдиним бажанням є якнайшвидше завершення
війни».
Вважаю, що історичні документи можна
використовувати і у виховних цілях, зокрема для розвитку емпатії учнів, що
допомагає посилити їхнє сприйняття історичної події та розуміння емоційної
природи людських учинків. Використовуючи ці дані, можна зрозуміти їхні минулі
дії, настрій, у якому було створено документ тощо. Візьмемо для прикладу
спогади свідків Голодомору 1932-1933 років. Якщо
ми спробуємо використати цей документ для розвитку емпатії, то повинні
поставити перед учнями такі запитання:
1. Які почуття викликав у
вас прочитаний текст?
2. Як ви вважаєте,
скільки могло бути років автору на той час, про який він згадує?
3. Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло
викладіть своє ставлення до описаних подій.
4. Які почуття охоплюють
автора, коли він згадує події, які йому довелося пережити? На підставі чого ви
зробили такі висновки?.
5. Чи може таких
висновків дійти людина, не знайома з подіями 1930-х років?
Цілком імовірно, що на практиці вчитель може опинитися перед
фактом нездатності учнів відчувати емпатію. У разі «емоційної холодності» учнів
перед учителем постає складне завдання примусити учнів замислитися над своєю
здатністю співчувати, співпереживати й розуміти інших людей. Адже у відповідь
на запитання вчителя: «Що ви відчуваєте до автора цього документа?» — учні
можуть відповісти, що вони зовсім не відчули нічого. Отже, отримавши таку
відповідь, учитель має застосувати вже іншу педагогічну стратегію, яка буде
оптимальною для даної категорії дітей.
При обміркованому, раціональному, виваженому плануванні
такої роботи навчання
учнів емпатії під час роботи з історичними документами особистісного характеру
сприятиме кращому розумінню й більш глибокому усвідомленню історичної епохи
через співпереживання, проникнення в суб’єктивний світ іншої людини.
Цікавим для учнів є аналіз фотодокументів, які допомагає мені віднайти Google додаток (https://www.google.com/culturalinstitute/beta/category/event?tab=pop&date=1980)
Таку форму роботи доречно використовувати на практичних заняттях за розробленою пам’яткою
«Як аналізувати фото».
1. Що ви бачите на фото
а) люди (чоловіки) жінки, де
та як стоять, їх одяг, вираз обличчя
тощо);
б) речі (які саме, як вони
згруповані);
в) написи (що саме написано,
на чому).
2. Інтерпретація фото:
а) ситуація (що саме і де
відбувається, чому саме так, наскільки є
типовою);
б) фото постановочне (тобто
персонажі показують) чи
документальне? Обґрунтуйте
свою думку.
в) характеристика цих людей
(вік, стать, соціальний та майновий стан
тощо);
г) ваші міркування щодо
зображених речей;
д) чому саме такий напис,
навіщо і на чию пропозицію зроблений?
3. Історична оцінка фото:
а) зробіть висновки про
історичний період;
б) хто, на вашу думку,
визначав життя, керував ним?
Отже, робота з історичними
джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш
поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню
власної думки, життєвої та громадянської позицій.[9, с.1] Спілкування з
школярами дає підстави вважати, що ті уроки, на яких використовувалася робота з
документальними чи візуальними історичними джерелами, запам'яталися учнями
краще, рівень знань з цих тем був вищий, зацікавленість темою зростала.
Список використаної літератури:
1. Вєнцева Н.О. Вивчення
історичних постатей на уроках історії України у 8 класі. – Харків, «Основа», 2010 р. – с.7
2. Десятов Д.Л. Методика
розвитку історичного мислення засобами наочності.
– Харків, «Основа», 2008р. – с.
18
3. Десятов Д.Л. Розвиток
емпатії учнів у процесі роботи школярів з історичними документами, Історія та
правознавство. №26, 2011 р. – с. 4-6
4. Ковбасюк Т.М. Методичні
засади використання писемних історичних джерел у навчанні історії України учнів
основної школи. – К, 2010 р.
5. Кожем’яка О.Л. Історія та
правознавство, №12, 2014 р.– с.11
6. Корінько Л.М. Роль
критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій, – Харків, «Основа»,
2010 р.– с.44-45
7.
Мусій С. С.
Робота з історичними джерелами як засіб
формування критичного
мислення учнів.
8. Пометун О., Власов В. Практичний довідник учителя історії. Ж-л «Історія
і суспільствознавство в школах України: теорія та методика викладання», №2 2015
р.
8.
. Румянцев
В.Я. Робота з історичними джерелами, «Викладання історії
в школі».- 2003 . – № 3 – с. 38-41.
9. Фуріна О.А. Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних
знань. (http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/)
четвер, 1 лютого 2018 р.
УПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ
У статті розглядаються можливості впровадження сучасних технологій на уроках української мови й літератури, а також наведені власні приклади вправ та презентацій з використанням онлайн-сервісів.
XXI ст. - це століття інформації
та наукових знань, тому система освіти повинна вирішувати принципово нову
глобальну проблему, пов'язану з підготовкою мільйонів людей до життя і
діяльності в абсолютно нових для них умовах інформаційно - мобільного світу.
Отже, на сьогоднішньому етапі розвитку суспільства необхідно в школах
створювати новітнє навчальне середовище, в якому відбувається формування вмінь
і навичок XXI ст.
«Пріоритетом розвитку
освіти є впровадження
сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують дальше
удосконалення навчально-виховного процесу,
доступність та ефективність освіти,
підготовку молодого покоління до життєдіяльності в
інформаційному суспільств» [1, IX розділ].
Американський філософ Елвін
Тоффлер писав: «У XXI столітті безграмотним вважається вже не той, хто не
вміє читати й писати, а той, хто не вміє вчитися, доучуватися й переучуватися».
Як же стати професіоналом, діяльність якого зацікавить сучасних учнів?
У книзі Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф Бугайко
«Майстерність вчителя-словесника» зазначається, що сучасний учитель
повинен досконало володіти навчальним предметом не тільки в межах шкільної
програми, «а в усіх розгалуженнях, у зв’язках зі спорідненими галузями знань».
Для вчителя української мови й літератури це означає:
- ґрунтовну
підготовку з теорії літератури;
- знання історії мови й літератури,
взаємозв’язку літератур;
- знайомство з
найважливішими творами світової літератури в її історичному розвитку;
- лінгвістичну
озброєність;
- естетичну
підготовку, знайомство з найголовнішими явищами вітчизняного і світового
мистецтва;
- обізнаність
із сучасними досягненнями науки й техніки.
Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності,
творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію
надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер
забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню
диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної
обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає
можливість покращити якість навчання.
Діапазон використання продукту,
створеного за допомогою онлайн-сервісів, достатньо широкий:
- організація конкурсів, проектів,
творчих робіт;
- організація дослідницької діяльності:
- створення мультимедійних бібліотек;
- організація моніторингу учнівського
колективу.
Завданням сучасного
педагога є навчити учнів виявляти та використовувати можливості
соціальних освітніх мереж для підвищення якості навчання та розвитку
інформаційної компетентності.
Дуже зручним і простим сервісом для
створення мультимедійних інтерактивних матеріалів є Web 2.0 LearningApps.org . Цей
сервіс призначений для розробки
інтерактивних вправ. Можна створити цілий збірник інтерактивних блоків і
зробити їх загальнодоступними. Основна ідея полягає в тому, що учні
можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі. Створену вправу
можна розмістити в блозі чи на сайті.
Сервіс відкриває великі можливості для різноманітності дидактичних
завдань. Кожен учасник процесу може використовувати розробки своїх колег,
використовуючи величезний банк розробок користувачів сервісу та ділитися своїми
авторськими продуктами. Є також можливість використовувати ілюстративні, відео-
та аудіо-матеріали. Створені завдання образні, барвисті і легко
запам’ятовуються.
(Приклади інтерактивних вправ можна
знайти за посиланням) http://anton20061808.blogspot.com/
Інтерактивний тайм-лайн – це інструмент, який допомагає проілюструвати
розвиток певної події у часі та просторі. Що можна візуалізувати за його
допомогою? Це можуть бути біографічні довідки, хронологія подій, історія певних
заходів чи процесів.
Створюючи тайм-лайн, потрібно пам’ятати,
що це не тільки красива картинка, яка буде на сайті для приваблення потенційних
читачів, а один із ефективних інструментів передачі інформації. Створити
якісний тайм-лайн не так просто. Потрібно серйозно продумати контент перед його
компонуванням у програмі та логічно його структурувати.
Всім
відомий додаток PowerPoint уже багато років популярний серед освітян. Але
Microsoft створили програму Sway. Вона
дозволяє створювати творчі веб-базовані інтерактивні презентації на смартфонах
чи у веб-браузерах. В Microsoft підкреслюють, що такі презентації мають чудовий
вигляд на будь-якому екрані і поділитися ними можна за допомогою посилання. З
практичного боку ці презентації яскравіші
і динамічніші, а тому більш сприйнятливі для учнів. Програму ставлять в один
ряд із такими титанами, як Word, Excel, PowerPoint і OneNote. (Приклад презентації в SWAY https://sway.com/8hPsB1d0hGerMZsK?ref=Link)
Комп’ютер докорінно змінює характер педагогічної діяльності. Уведення
сучасних технологій у навчальний процес розширює можливості вчителя, забезпечує
його такими засобами, які дозволяють вирішувати лінгводидактичні проблеми:
1) удосконалення організації викладання, підвищення
індивідуалізації навчання (максимум роботи з кожним учнем);
2) можуть допомогти в ліквідації прогалин у знаннях,
що виникли через пропуск уроків;
3) підвищення продуктивності самопідготовки учнів
після уроків.
Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах уроку: при поясненні нового
матеріалу, закріпленні, повторенні, а найдоцільніше - при контролі.
Нові
інформаційні технології надають величезні можливості вчителям у розвитку
здібностей дітей. Особливо це корисно для роботи з обдарованими
дітьми: з’явились умови
надати талановитим учням доступ до більшої кількості потрібної інформації.
Актуальність використання сучасних технологій у навчально-виховному
процесі обумовлена тим, що в комп'ютерних технологіях закладені невичерпні
можливості для навчання учнів на якісно новому рівні.
ВИКОРИСТАНА
ЛІТЕРАТУРА
1.Бугайко Т.Ф. Майстерність вчителя-словесника. –
К.:Рад. школа, 1963. – 188с.
2.Воробцова
В.В. Використання інформаційних технологій навчання на уроках української мови
і літератури // http://www.nbаv.gov.ua.2.
3.
Коменський Я.А. Велика дидактика // Вибрані педагогічні твори. – К., 1940.
–Т.1. –С.159.
4. 1.Національна
доктрина розвитку освіти . -17 квітня
2002 - №347/2002.
«Дослідне учіння» в контексті Нової української школи
«…нове життя нового
прагне слова.»
М.Рильський
Виходячи з контексту нової освіти, школа покликана дати дітям знання, вміння й
основне – навики, що будуть потрібні в подальшому житті. Отже, окрім навчання,
виховання і розвитку, потрібно звернути
особливу увагу на формування життєвої компетентності в підростаючого покоління.
Сучасний вчитель повинен активно
працювати над собою і своїм розвитком, щоб мати змогу задовольнити
інформаційний апетит учнів ХХІ ст. Новітні технології дають матеріал, який,
безсумнівно, потрібно використовувати під час навчального процесу. Але чи лише ІТ технологій потребує учень?
Щоб відповісти на це питання, я почала
активно перечитувати праці багатьох педагогів, ознайомитись з системою
освіти інших країн, вивчати їхні принципи
навчання.
Мою увагу привернув Гарвардський
університет, що побудував і керується
вченням американського педагога К.Роджерса в організації свого підходу до навчання,
взявши за основу «дослідне учіння» його
суть полягає в тому, щоб не робити за людину, не вказувати їй, не вирішувати її
проблеми, а лише допомогти усвідомити себе і пробудити власну активність та
внутрішні сили, щоб вона сама робила вибір, обирала рішення і відповідала за
них.
Чому саме «дослідне учіння» заслуговує
на увагу в умовах сучасної освіти?
Надати дитині інформацію, вказати правильну відповідь – зручно. Але чи зможе ця дитина в подальшому житті
шукати істину сама, чи буде самостійно долати перешкоди й труднощі, звикнувши до того, що є
той, хто знає «як потрібно» і він вкаже, що робити. Така особистість стане «загубленою душею»,
яка слідує сліпими вказівкам.
Тому ми, вчителі, готуючи майбутнє суспільство, повинні
замислитись не лише над його інтелектуальним розвитком, а й виробити в ньому
вміння формувати власну життєву позицію, відстоювати свої погляди й берегти
їхню індивідуальність.
Вчитель повинен поступитися своєю
авторитарністю і дати зрозуміти учню, що він не є «істиною останньої
інстанції». Під час такої позиції вчителя учень усвідомить, що істину йому
ніхто не подарує, її потрібно досягти власною інтелектуальною працею, а вчитель
– лише провідник між ним і цим заваленим тоннами інформації світом.
В результаті «будівники» майбутнього
отримають внутрішню свободу, звільняться від упереджень, навчаться формувати
власний погляд, не відтворювати інформацію, а застосовувати критичне мислення,
вести дискусію і відстоювати особисту точку зору.
Будучи вчителем літератури, я на
прикладах художніх творів виховую в учнів моральні якості, патріотичні почуття,
формую вміння і навики, які вимагає наша програма, але я не можу і не хочу слідувати «сліпим» вказівкам, тому і вношу в свою роботу певні
корективи, тим самим відстоюючи
індивідуальні погляди.
Наприклад, програмою зарубіжної
літератури для 8 класу не передбачено вивчення напам’ять уривків з трагедії
В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Нам пропонують розкрити зміст образів, виявити
жанрові особливості твору, виявити
морально-філософські проблеми і т.п., звичайно, для інтелектуального
розвитку це важливий аспект. А наскільки можна використати ці
знання в реальному житті? Ми вивчаємо
напам’ять сонети, та я не впевнена, що в майбутньому учням доведеться їх
цитувати. Чому б не вивчити фрагмент
драматичного твору, а потім , розігравши його в класі, запропонувати учням
самостійно зробити висновок: («учні вчаться на власному досвіді» К.Роджер)
Чому
під час гри одних завмирає подих, а гра інших не варта уваги. Тому, що одні
вдало використовують свої ораторські здібності , вміють тримати увагу
аудиторії, а інші лише вчаться цьому. Саме здатність переконувати, захоплювати слухача,
оволодівати його думками і увагою, я впевнена, на 100% потрібні кожній людині,
і ці навики ми можемо виробити в учнів вже сьогодні, щоб в майбутньому не
довелося слухати «сухі» промови.
Можна гарно, цікаво розповісти про
виняткову роль В.Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і
світового мистецтва, змушуючи учнів відтворити почуте або прочитане, а можна
просто сказати, що з іменем Шекспіра пов’язане так зване «Шекспірівське
питання» і запропонувати дати на нього
відповідь. Звичайно, вчитель окреслює коло понять, що учні мають охопити, але
самостійний підбір і пошук матеріалу стимулює до критичного мислення, аналізу і
формування вмінь фільтрувати безмежний обсяг інформації. Розглядати це
«питання» доцільно було б у формі
дискусії, відшукуючи важливе. Адже під час дискусії кожен отримує змогу
висловити свою точку зору, використає ораторські вміння для досягнення бажаного
результату. В процесі такого навчання школярі не лише здобувають нові знання, а
й вчаться вести «суперечку» не на банальному емоційному рівні, а оперуючи
переконливими аргументами.
А чи потрібно це в реальному житті?
Нехай кожен вирішить, виходячи з свого
особистого життєвого досвіду. Ми прагнемо щасливого майбутнього, достойного життя і мудрих правителів, але ж це «майбутнє»
сьогодні сидить за нашими шкільними
партами, і саме ми програмуємо завтрашній день.
«Кожен може змінити світ,
треба лише докласти особистих зусиль»
Сучасний урок – сучасні технології навчання...
- Інноваційно – розвивальні технології,
які орієнтовані на формування системи
знань, збагачення інформацією, місце запам’ятовування і вільне оперування
знаннями;
- Розвивальні (проблемно – пошукові), які
сприяють розвиткові розумової діяльності, проблемного мислення, розумової
активності;
- Діяльнісні технології, які
спрямовані на формування практичних
вмінь і навичок;
- Особистісно – орієнтовані технології, які
спрямовані на розвиток активності особистості, здатної самостійно працювати і
керувати своєю діяльністю. Та універсальної технології не існує. На практиці освітній процес будується на поєднанні різних технологій навчання, які
взаємодоповнюють одна одну.
Діти навчаються ефективно тоді, коли мають можливість слідувати
своїм інтересам, здійснювати вибір,
активно працювати як в групі, так і самостійно.
Важливо, щоб на уроці учні не лише слухали
вчителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки, ділилися
інформацією. Таку змогу дає урок, розроблений на прийомах інтерактивного
навчання з використанням комп’ютерних технологій.
Одним із засобів створення середовища для мислення є впровадження
групового навчання на уроці. Високий рівень мислення з¢являється у
спілкуванні , тобто в діалозі між дітьми. Тому слід вчити дітей працювати в парах та невеликих групах,
спільно вирішувати проблему, аналізувати дану тему, приходити до порозуміння
заради створення нових ідей. Робота в групах дозволяє учням вільно
розмірковувати, приймати різноманітні ідеї та думки. Учні допомагають один одному, пояснюють, обговорюють, навчають
того, що знають , своїх товаришів. У
групі кожний відчуває себе партнером у спілкуванні чи в будь- якій творчій
взаємодії. Впроваджую на своїх уроках такі види роботи.
Вправи для
розминки.
а) “Закінчіть речення”
Пропонує дітям початок речення
або дві – три фрази розповіді, наприклад: “Я пішов до ванної кімнати вмитися,
відкрив кран, і тут раптом...” Завдання учнів – скласти якомога більше
незвичайних та оригінальних варіантів його закінчення.
б) “Запитай”
Називаю будь – які два предмети,
наприклад: “м¢яч” і “кіт”. Учням необхідно скласти якомога більше
різноманітних запитань, в яких обов¢язково використовувались би ці два предмети, при цьому
запитання мають бути по можливості незвичайними: “Чи грають коти у футбол?”
Якщо кіт буде багато їсти, то чи стане він круглим, як м¢яч?”
в) “Ситуація”
Називає нескладну ситуацію. Діти повинні придумати речення про причини її
виникнення, а також розвинути ситуацію далі, щоб показати її наслідки. Наприклад: “ Учень запізнився до школи”.
г) “Знайди схожий предмет” Чим схожий?
Називаю будь – який предмет.
Учням необхідно знайти схожий.
Я використовую на своїх уроках методи та прийоми критичного
мислення : “Гронування”, “Діаграма Венна”, “Кубування”, методка “Джиг – соу”,
“Коло ідей”, “Керована уява”, вірш - п'ятирядок Сенкан, “Дискусійна шкала”,
“Понятійна таблиця” Т – схема та інші.
“Гронування” - є стратегією
навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Воно
націлене передусім на стимулювання мислення про зв¢язки між
окремими поняттями. Це нелінійна форма мислення, яка подібна до принципу роботи
нашого мозку. Гронування може бути використане як на етапі актуалізації, так і
на етапі рефлексії. Його можна використовувати для стимулювання мислення тоді,
коли тема ще недостатньо вивчена. Воно також може бути використане для підбиття
підсумків, як спосіб побудови нових звуків, чи як спосіб графічного зображення
нових знань. Це різновид роботи з письма, який може стати потужним інструментом
для залучення до процесу письма учнів, неохочих писати. Гронування - це стратегія, яка допомагає тому, хто пише,
краще зрозуміти самого себе, свої знання, переконання щодо теми.
Етапи гронування.
1. Написати центральне слово (словосполучення чи фразу)
посередині
аркуша, на слайді, на дошці.
2. Записати слова та фрази, які спадають на думку учням з
обраної теми.
Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть
вичерпані.
3. Коли всі ідеї записані, встановити там, де це можливо, зв¢язки між
поняттями.
Вірш
– сенкан використовую на уроках літературного читання, природознавства. Наприклад,
тема «Україна»
1
рядок - Напишіть тему вірша. Хто? Що? (один іменник).
2 рядок
– Доберіть ознаку цього предмета. Який? Яка? Яке?( два прикметники).
3 рядок
– Доберіть три слова, що означають дію. Що робить?
4 рядок
–Запишіть фразу з чотирьох слів, що висловлює ваше ставлення до предмета.
5 рядок – Запишіть слово – синонім, або як по
– іншому може звучати тема.
Методика
“Кубування”
Кубування є методом навчання, який
полегшує розгляд різних сторін те-
ми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані
вказівки, щодо напряму мислення або письма.
Наприклад, можливі такі вказівки
на гранях:
1. Описати це (колір, форму, розміри)
2. Порівняти це (на що схоже, від чого відрізняється)
3. Встановити асоціації (Про що це вас змушує думати? Що
спадає на думку в зв¢язку з цим?)
4. Проаналізувати це (Яким чином це зроблено? Ви це знаєте
чи можете вигадати)
5. Знайди застосування цьому (Яким чином це може бути
застосоване)
6. Запропонувати аргументи “за” або “проти” цього (займіть
певну
позицію, використовуйте повний
діапозон аргументів від логічних до безглуздих)
Методика “Коло ідей” Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок
проведення:
-
вчитель ставить
дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах;
-
після того, як
вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект
проблеми, яку ви обговорили;
-
учасники груп
висловлюються по черзі, поки не будуть вичерпані всі відповіді;
-
під час обговорення
на дошці складається список зазначених ідей;
-
коли всі ідеї
вирішення проблеми висвітлені, можна звернутися до роз-гляду проблеми в цілому.
Методика “Керована уява”
Багато ідей, які ми записуємо, випливають з
глибини нашої уяви.Учитель скеровує увагу учнів, пропонуючи загальні ідеї, які
б допомогли кожному викликати в уяві образи, перейти від одного образу до іншого,
або від однієї частини, пригаданого чи уявленого до іншої. Робіть довгі паузи
між вашими пропозиціями, щоб учні мали досить часу для створення образів,
нагадайте їм, щоб вони не відповідали в голос, а давали відповідь про себе.
Після того, як учні виконають усі завдання, вчитель пропонує їм описати образи,
які вони бачили у своїй уяві.
Улюбленим видом роботи моїх учнів є «Дискусійна шкала». Такий вид роботи я
проводжу на уроках природознавства, читання, на уроках з предметів «Основи
здоров’я», «Я у світі» Наприклад, на уроці природознавства ставлю учнм питання:
- Поміркуйте, добре чи погано, що опадає листя?
ТАК НІ
Діти
доводять свої аргументи та контраргументи.
Не можна
проводити уроки в сучасній школі без використання ІКТ. Тому на кожному уроці я
пропоную учням презентації, відеофільми, відеокліпи.
Діяльність учителя
надзвичайно багатогранна, коло обов’язків дуже широке. Є і прикрощі, і невдачі, радощі
і перемоги. Але водночас – це радість спілкування, це бажання бути
потрібним кожному своєму учневі й досягнення маленьких чи великих висот у
навчанні та вихованні. Кожен з нас намагається відшукати свої шляхи
вирішення цих завдань. Усім
відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але ми часто
забуваємо: діти люблять учитися добре! І тому головне завдання для мене,
як вчителя – створити такі умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні,
відчуття радості від того, що «я знаю», «я вмію», «я можу».
Використовуючи на своїх уроках сучасні інноваційні
технології, інтерактивні форми та методи роботи, можна зробити висновки, що мої
учні відрізняються тим, що в них добре розвинена пам’ять, зв’язне мовлення,
багата словами мова. Всі учні вміють самостійно мислити, не бояться
висловлювати власну думку, вміють аналізувати, порівнювати. В учнів розвинене
бачення картини вцілому. Навіть слабкі учні вміють розкладати ціле на частини,
але в кожній частині бачать частину цілого, взаємозв’язують частини між собою,
добре вміють аналізувати.
Всі учні класу дають
характеристику вчинкам героїв, добре визначають роль художніх засобів, особливо
в ліричних творах. Відстоюють свої думки, позиції. Заперечують думки товаришів,
якщо вважають їх невірними, змінюють думку автора. Добре ділять текст на
мікросхеми, визначають основну думку і тему тексту.
Мова учнів багата порівняннями,
епітетами, образними словами та висловами. Учні легко запам’ятовують вивчене.
На уроках активні, у них є бажання вчитися, впевненість у власних силах, адже
вони є співавторами уроку. Такі форми та методи роботи, як критичне мислення,
мнемотехніка, мультимедіа сприяють формуванню творчого підходу учнів до будь –
якого інформаційно – навчального матеріалу, використовуючи при цьому природні
здібності, що дають впевненість у собі та своїх можливостях. Учні швидко й
точно виконують розумово – творчі та пошукові операції. Вчаться вмінню вчитися самостійно – осмислено.
Отже, уроки в початкових класах повинні бути насиченими практичною
діяльністю, наочністю, комп’ютерними технологіями. Завдання мають носити
творчий та пошуковий характер. Спрямувати роботу потрібно на вміння й навички,
на розвиток пам’яті, на уміння мислити,
висловлювати свою думку. Тому, вчитися легко, коли вчитися цікаво.
Використана література
1.
Стребна
О.В., Соценко А.О. «Інтерактивні методи
навчання в практиці роботи початкової школи» Харків. // Видавнича група
«Основа» 2006 р.
2. Пометун О.І., Пироженко Л.В. //
Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. // К.., А.С.К., 2004 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
