- Інноваційно – розвивальні технології,
які орієнтовані на формування системи
знань, збагачення інформацією, місце запам’ятовування і вільне оперування
знаннями;
- Розвивальні (проблемно – пошукові), які
сприяють розвиткові розумової діяльності, проблемного мислення, розумової
активності;
- Діяльнісні технології, які
спрямовані на формування практичних
вмінь і навичок;
- Особистісно – орієнтовані технології, які
спрямовані на розвиток активності особистості, здатної самостійно працювати і
керувати своєю діяльністю. Та універсальної технології не існує. На практиці освітній процес будується на поєднанні різних технологій навчання, які
взаємодоповнюють одна одну.
Діти навчаються ефективно тоді, коли мають можливість слідувати
своїм інтересам, здійснювати вибір,
активно працювати як в групі, так і самостійно.
Важливо, щоб на уроці учні не лише слухали
вчителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки, ділилися
інформацією. Таку змогу дає урок, розроблений на прийомах інтерактивного
навчання з використанням комп’ютерних технологій.
Одним із засобів створення середовища для мислення є впровадження
групового навчання на уроці. Високий рівень мислення з¢являється у
спілкуванні , тобто в діалозі між дітьми. Тому слід вчити дітей працювати в парах та невеликих групах,
спільно вирішувати проблему, аналізувати дану тему, приходити до порозуміння
заради створення нових ідей. Робота в групах дозволяє учням вільно
розмірковувати, приймати різноманітні ідеї та думки. Учні допомагають один одному, пояснюють, обговорюють, навчають
того, що знають , своїх товаришів. У
групі кожний відчуває себе партнером у спілкуванні чи в будь- якій творчій
взаємодії. Впроваджую на своїх уроках такі види роботи.
Вправи для
розминки.
а) “Закінчіть речення”
Пропонує дітям початок речення
або дві – три фрази розповіді, наприклад: “Я пішов до ванної кімнати вмитися,
відкрив кран, і тут раптом...” Завдання учнів – скласти якомога більше
незвичайних та оригінальних варіантів його закінчення.
б) “Запитай”
Називаю будь – які два предмети,
наприклад: “м¢яч” і “кіт”. Учням необхідно скласти якомога більше
різноманітних запитань, в яких обов¢язково використовувались би ці два предмети, при цьому
запитання мають бути по можливості незвичайними: “Чи грають коти у футбол?”
Якщо кіт буде багато їсти, то чи стане він круглим, як м¢яч?”
в) “Ситуація”
Називає нескладну ситуацію. Діти повинні придумати речення про причини її
виникнення, а також розвинути ситуацію далі, щоб показати її наслідки. Наприклад: “ Учень запізнився до школи”.
г) “Знайди схожий предмет” Чим схожий?
Називаю будь – який предмет.
Учням необхідно знайти схожий.
Я використовую на своїх уроках методи та прийоми критичного
мислення : “Гронування”, “Діаграма Венна”, “Кубування”, методка “Джиг – соу”,
“Коло ідей”, “Керована уява”, вірш - п'ятирядок Сенкан, “Дискусійна шкала”,
“Понятійна таблиця” Т – схема та інші.
“Гронування” - є стратегією
навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Воно
націлене передусім на стимулювання мислення про зв¢язки між
окремими поняттями. Це нелінійна форма мислення, яка подібна до принципу роботи
нашого мозку. Гронування може бути використане як на етапі актуалізації, так і
на етапі рефлексії. Його можна використовувати для стимулювання мислення тоді,
коли тема ще недостатньо вивчена. Воно також може бути використане для підбиття
підсумків, як спосіб побудови нових звуків, чи як спосіб графічного зображення
нових знань. Це різновид роботи з письма, який може стати потужним інструментом
для залучення до процесу письма учнів, неохочих писати. Гронування - це стратегія, яка допомагає тому, хто пише,
краще зрозуміти самого себе, свої знання, переконання щодо теми.
Етапи гронування.
1. Написати центральне слово (словосполучення чи фразу)
посередині
аркуша, на слайді, на дошці.
2. Записати слова та фрази, які спадають на думку учням з
обраної теми.
Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть
вичерпані.
3. Коли всі ідеї записані, встановити там, де це можливо, зв¢язки між
поняттями.
Вірш
– сенкан використовую на уроках літературного читання, природознавства. Наприклад,
тема «Україна»
1
рядок - Напишіть тему вірша. Хто? Що? (один іменник).
2 рядок
– Доберіть ознаку цього предмета. Який? Яка? Яке?( два прикметники).
3 рядок
– Доберіть три слова, що означають дію. Що робить?
4 рядок
–Запишіть фразу з чотирьох слів, що висловлює ваше ставлення до предмета.
5 рядок – Запишіть слово – синонім, або як по
– іншому може звучати тема.
Методика
“Кубування”
Кубування є методом навчання, який
полегшує розгляд різних сторін те-
ми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані
вказівки, щодо напряму мислення або письма.
Наприклад, можливі такі вказівки
на гранях:
1. Описати це (колір, форму, розміри)
2. Порівняти це (на що схоже, від чого відрізняється)
3. Встановити асоціації (Про що це вас змушує думати? Що
спадає на думку в зв¢язку з цим?)
4. Проаналізувати це (Яким чином це зроблено? Ви це знаєте
чи можете вигадати)
5. Знайди застосування цьому (Яким чином це може бути
застосоване)
6. Запропонувати аргументи “за” або “проти” цього (займіть
певну
позицію, використовуйте повний
діапозон аргументів від логічних до безглуздих)
Методика “Коло ідей” Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок
проведення:
-
вчитель ставить
дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах;
-
після того, як
вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект
проблеми, яку ви обговорили;
-
учасники груп
висловлюються по черзі, поки не будуть вичерпані всі відповіді;
-
під час обговорення
на дошці складається список зазначених ідей;
-
коли всі ідеї
вирішення проблеми висвітлені, можна звернутися до роз-гляду проблеми в цілому.
Методика “Керована уява”
Багато ідей, які ми записуємо, випливають з
глибини нашої уяви.Учитель скеровує увагу учнів, пропонуючи загальні ідеї, які
б допомогли кожному викликати в уяві образи, перейти від одного образу до іншого,
або від однієї частини, пригаданого чи уявленого до іншої. Робіть довгі паузи
між вашими пропозиціями, щоб учні мали досить часу для створення образів,
нагадайте їм, щоб вони не відповідали в голос, а давали відповідь про себе.
Після того, як учні виконають усі завдання, вчитель пропонує їм описати образи,
які вони бачили у своїй уяві.
Улюбленим видом роботи моїх учнів є «Дискусійна шкала». Такий вид роботи я
проводжу на уроках природознавства, читання, на уроках з предметів «Основи
здоров’я», «Я у світі» Наприклад, на уроці природознавства ставлю учнм питання:
- Поміркуйте, добре чи погано, що опадає листя?
ТАК НІ
Діти
доводять свої аргументи та контраргументи.
Не можна
проводити уроки в сучасній школі без використання ІКТ. Тому на кожному уроці я
пропоную учням презентації, відеофільми, відеокліпи.
Діяльність учителя
надзвичайно багатогранна, коло обов’язків дуже широке. Є і прикрощі, і невдачі, радощі
і перемоги. Але водночас – це радість спілкування, це бажання бути
потрібним кожному своєму учневі й досягнення маленьких чи великих висот у
навчанні та вихованні. Кожен з нас намагається відшукати свої шляхи
вирішення цих завдань. Усім
відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але ми часто
забуваємо: діти люблять учитися добре! І тому головне завдання для мене,
як вчителя – створити такі умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні,
відчуття радості від того, що «я знаю», «я вмію», «я можу».
Використовуючи на своїх уроках сучасні інноваційні
технології, інтерактивні форми та методи роботи, можна зробити висновки, що мої
учні відрізняються тим, що в них добре розвинена пам’ять, зв’язне мовлення,
багата словами мова. Всі учні вміють самостійно мислити, не бояться
висловлювати власну думку, вміють аналізувати, порівнювати. В учнів розвинене
бачення картини вцілому. Навіть слабкі учні вміють розкладати ціле на частини,
але в кожній частині бачать частину цілого, взаємозв’язують частини між собою,
добре вміють аналізувати.
Всі учні класу дають
характеристику вчинкам героїв, добре визначають роль художніх засобів, особливо
в ліричних творах. Відстоюють свої думки, позиції. Заперечують думки товаришів,
якщо вважають їх невірними, змінюють думку автора. Добре ділять текст на
мікросхеми, визначають основну думку і тему тексту.
Мова учнів багата порівняннями,
епітетами, образними словами та висловами. Учні легко запам’ятовують вивчене.
На уроках активні, у них є бажання вчитися, впевненість у власних силах, адже
вони є співавторами уроку. Такі форми та методи роботи, як критичне мислення,
мнемотехніка, мультимедіа сприяють формуванню творчого підходу учнів до будь –
якого інформаційно – навчального матеріалу, використовуючи при цьому природні
здібності, що дають впевненість у собі та своїх можливостях. Учні швидко й
точно виконують розумово – творчі та пошукові операції. Вчаться вмінню вчитися самостійно – осмислено.
Отже, уроки в початкових класах повинні бути насиченими практичною
діяльністю, наочністю, комп’ютерними технологіями. Завдання мають носити
творчий та пошуковий характер. Спрямувати роботу потрібно на вміння й навички,
на розвиток пам’яті, на уміння мислити,
висловлювати свою думку. Тому, вчитися легко, коли вчитися цікаво.
Використана література
1.
Стребна
О.В., Соценко А.О. «Інтерактивні методи
навчання в практиці роботи початкової школи» Харків. // Видавнича група
«Основа» 2006 р.
2. Пометун О.І., Пироженко Л.В. //
Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. // К.., А.С.К., 2004 р.
Сучасний урок – сучасні технології навчання...
4/
5
Oleh
Unknown
