На сучасному
етапі розвитку суспільства на перший план у навчально-виховному процесі
виходить національно-патріотичне виховання, яке передбачає, насамперед,
формування національної свідомості та людської гідності, любові до рідної
землі, свого народу, культури та історії рідного краю. Не менш пріоритетним на
сьогодні є зв’язок навчання
з життям для формування географічних компетентностей, а саме поєднання
теоретичної і практичної підготовки учнів. Підвищення теоретичного рівня не
можна вважати ефективним, якщо воно не супроводжується прищепленням практичних
навичок. Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям є краєзнавчий
принцип навчання, що відіграє не останню роль у формуванні предметних
компетентностей учнів на уроках географії. Тому сьогодні, як ніколи, зростає
роль краєзнавства не лише як одного із найважливіших суспільних напрямків
морально-патріотичного виховання, а й для навчання майбутніх поколінь.
Краєзнавчий принцип дає можливість пов'язувати в єдине ціле процес навчання і
виховання, перетворювати теоретичні знання учнів на конкретні вміння і навички.
Викладати географію на краєзнавчій основі означає організувати навчальний
процес так, щоб місцевий краєзнавчий матеріал був вихідним для формування
географічних уявлень, понять і закономірностей. Знання свого краю необхідні для
безпосередньої участі в його перетворенні, формуванні поваги до національних
здобутків народу, бережливого ставлення до рідної природи, Землі загалом.
Краєзнавство народжує почуття патріотизму — глибокої любові до Батьківщини.
Мета даної статті: З'ясувати сутність краєзнавчого
принципу; визначити основні методи і прийоми, вивчити особливості впровадження
краєзнавчого принципу в курсах шкільної географії згідно нової навчальної
програми.
Опрацьовуючи матеріал, я ставила перед собою такі
завдання: з'ясувати сутність краєзнавчого принципу; охарактеризувати основні
методи і прийоми впровадження краєзнавчого принципу у курсах шкільної
географії; визначення основних форм позакласної краєзнавчо-туристичної роботи з
географії; вивчити стуктуру і зміст Програми з географії на вміст краєзнавчого
напрямку; визначення місця краєзнавчого матеріалу в межах програми для кожного
з курсів шкільної географії у формуванні предметних компетентностей учнів на
уроках.
Для вирішення поставлених завдань застосовувався комплекс
різних методів, які взаємно доповнювалися та перевіряли один одного, зокрема,
теоретичного пошуку – для аналізу літературних та інтернет-джерел у контексті
означеної проблеми; аналізу навчальних програм, підручників, навчальних
посібників; вивчення і узагальнення педагогічного досвіду; апробація
дослідженого матеріалу у навчально-виховному процесі через урок, позакласний
захід, екскурсію; обробка та інтерпретація отриманих даних – узагальнюючий,
порівняльний, описовий.
Теоретико-методичні засади краєзнавчого принципу у своїх
працях висвітлювли В.В.Обозний, В.П.Корнєєв, М.Ю.Костриця, В.С. Прокопчук,
М.Г.Стельмахович, І.Т.Прус, К.Ф.Строєв, А.Й.Сиротенко, О.В.Колотуха та інші.
Однак, в контексті Нової української школи, Закону України “Про освіту”, нової
навчальної програми з географії предбачається перегляд попередніх засад і
визначення нових методів та прийомів впровадження краєзнавчого принципу у
навчально-виховний процес.
Учитель керує шкільним краєзнавством,
виходячи з вимог програми, складу учнів класу і місцевих можливостей. Він
визначає об’єкти для дослідження, види і методи роботи, спонукає до вивчення
краю своїх вихованців і керує їх роботою.
В результаті я зробила висновки:
1.Дієвою формою зв'язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип
навчання. Саме він дає змогу вчителеві пов'язувати в єдине ціле процес навчання
і виховання, перетворювати теоретичні знання учнів на конкретні вміння і
навички. Викладати географію на краєзнавчій основі означає проводити навчання
так, щоб місцевий краєзнавчий матеріал був вихідним для формування географічних
уявлень, понять і закономірностей. Систематичне
вивчення природи, населення і його господарської діяльності дозволяє
ціленаправлено формувати наукове світосприйняття, виховувати учнів в дусі
патріотизму, любові до Батьківщини, бережливого ставлення до природи.
Краєзнавство являється основою для формування в учнів наукового
світосприйняття.
2.Основними методами і прийомами
впровадження краєзнавчого принципу є: урокі на природі, практичні роботи,
навчальні екскурсії, робота з краєзнавчою літературою та місцевими картами,
систематичні спостереження за природними, соціальними чи економічними явищами,
бесіди, лекції, проблемне навчання, краєзнавчі інтерактивні ігри, навчальні
проекти, краєзнавчі дослідження та інше.
3.У позакласній краєзнавчо-туристичній
роботі з географії використовуються такі форми роботи, як різноманітні виховні
заходи (інтелектуальні ігри, фестивалі, конференції, дискусії, диспути,
зустрічі з цікавими людьми та інші), широкого розповсюдження набули краєзнавчі
соціальні проекти, акції, флеш-моби тощо. Традиційні форми роботи: туристична
та краєзнавча екскурсія, похід, екологічні стежки рідним краєм, під час яких не
лише вивчається місцевість, а й збирається матеріал для подальшого використання
(фото, гербарій, створення планів та карт, збір інформації про об’єкти та
інше), різноманітні екологічні акції, діяльність краєзнавчо-туристичних
об”єднань, клубів та гуртків.
4. Оновлена навчальна програма з географії враховує
краєзнавчий принцип навчання, але поряд з цим дає можливість для творчості
вчителя у застосуванні даного принципу навчання для досягнення необхідних
компетентностей з географії у контексті Нової української школи.
Використані джерела:
1.
Навчальні
програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6-9 класи. -
К.:Видавничий дім “Освіта”, 2013. - 64с.
2.
Навчальна
програма для загальноосвітніх навчальних закладів з географії, 2017
[Електронний ресурс] // Режим доступу: https ://mon.gov.ua/ua/osvita/navchalni-programi
3.
Прокопчук
В.С. Шкільне краєзнавство: навчальний посібник / В.С. Прокопчук. - К.,
Кам”янець-Подільський: Кондор, 2010. - 240с.
ЗАСТОСУВАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПРИНЦИПУ У ФОРМУВАННІ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
4/
5
Oleh
Unknown
2 Комент.
Залишити коментар.Краєзнавчий принцип завжди активізує прагнення учнів до вивчення географії. Величезну роль при цьому відіграє вчитель, як організатор, консультант з креативним та життєстверджуючим підходом
Replyдо викладання географії.
Якість знань учнів визначається компетентністю та рівнем професійної діяльності вчителя, на скільки він активно використовує новітні педагогічні підходи до викладання й оцінювання учнів. Згодна, що матеріали кожного уроку повинні бути пов'язані з життям.Дякую Вам за те, що Ви постійно використовуєте місцевий краєзнавчий матеріал.
Reply