ВПРОВАДЖЕННЯ СПАДЩИНИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО В СУЧАСНУ ПЕДАГОГІЧНУ ОСВІТУ

Анотація. В даній доповіді будуть розглянуті ідеї В.О.Сухомлинського, які впроваджуються в сучасній педагогічній діяльності. Будуть розглянуті основні засади творчого доробку В. Сухомлинського. Будуть описані прийоми і види діяльності, що використовував О.В.Сухомлинський і які використовуються на уроках української мови та літератури.

У наш час життя розвивається доволі стрімко і ми повинні йти в ногу з часом, адже ми вчителі. Але, ніколи не треба забувати про ті постулати, які роками розвивали нашу освіту. От, наприклад, буває так, що можна помітити, навіть в нашій рідній школі, як молоді вчителі та їх наставники, вчителі з великим стажем роботи, щось зосереджено вивчають. Сидять вони за звичайною шкільною партою, а в руках у них творчий доробок великого українці, педагога з великої літери – Василя Олександровича Сухомлинського. Може виникнути питання: а що ж об’єднує ці покоління вчителів? Відповідь одна – роботи В. Сухомлинського, є актуальними і в наш час, і вони є тим підґрунтям, тим невичерпним джерелом світлої освітньої думки, яка допомагає працювати всім педагогам.

Будучи учителем-мовником, я і сама часто звертаюсь до слова цього великого педагога. А все тому, що В. Сухомлинський, залишив після себе справжній скарб у вигляді влучних та практичних аспектів викладання рідної мови.

Хоча зараз ми з вами спостерігаємо бурхливий розвиток нових освітніх технологій, нам не треба забувати про настанови цієї великої людини, адже його постулати є актуальним сьогодні і так буде завжди.

Уроки української мови спрямовані, в першу чергу, на виховання у дітей таких рис характеру як доброта, щирість, повага до старших, любов до рідної мови, до Батьківщини, а також толерантність.

Недарма, В. О. Сухомлинський дотримувався думки, що «для виховання моральної культури дуже важливо, щоб людина і в особистих, і в колективних духовних взаєминах була пов’язана з іншими людьми узами добрих побажань. Нехай одночасно з першими кроками пізнання навколишнього світу вона переживає радісне хвилювання і тривогу у зв’язку з благополуччям чи горем іншої людини. Нехай на власному досвіді переконається, що від того, як вона бачить іншу людину, як до неї ставиться, залежить мир і спокій її душі» [2, с. 110].

На уроках української мови використання творчого доробка В. О. Сухомлинського буквально розв’язує руки вчителю, адже завдяки йому, учитель може розкрити перед учнями неоціненну скарбницю мудрості видатного педагога. Тут на допомогу прийдуть речення і невеликі тексти для мовного аналізу або завдання на пояснення значення виділеного вислову і т.д.

В. О. Сухомлинський був впевнений, що найголовніше в душі – це краса в широкому розумінні – це мистецтво і музика, і сердечні стосунки з людьми («Листи до сина») [3, с. 610]. Працюючи з цим текстом, учні, буквально поринають у зміст тексту, мають змогу зрозуміти, що треба розвивати в собі риси справжньої людини.

Вся педагогічна діяльність В. О. Сухомлинського пронизана глибокою вірою в дитину, вірою в те, що вона може бути хорошою людиною. У статті «Нагорода за добро» Василь Олександрович зазначив, що «ми зобов’язані виховувати в дітях доброту,людяність, сердечність, чуйність. Кожен з нас повинен знати і відчувати, що на нашій совісті – доля дітей, що від нашої духовної культури залежить розум, здоров’я, щастя молодого покоління» [1].

Ми – вчителі. Ми – творці, або навіть митці, які пишуть чисту і невинну картину ім’я якій дитина. І для того, щоб в учнів сформувати і розвинути толерантність необхідно на уроках української мови та літератури виховувати найкращі моральні якості, які сприятимуть становленню особистості та її розвитку. Наша мова дуже багата, тому її виховні можливості безмежні. А все тому, що при вивченні мови, дитина крок за кроком пізнає оточуючий світ, заглиблюється у природу стосунків, думок і почуттів, тобто вивчає саме життя і всі його тонкощі крізь призму часу. І, звичайно, душею уроків мови, їхнім джерелом є слово. Так вважав великий педагог і я повністю з ним погоджуюсь. Слово – це справжній дар, бо його вагомість вимірюється добротою, милосердям, терпимістю до різноманітних проявів у сфері людських стосунків.

Життя тече немов стрімка ріка, яка намагається змити з людської пам’яті діянні минулого. Але, є такі речі, які ніколи не покинуть нас, адже вони частина нас. Вони були і будуть жити вічно. Вони живі, так само як і жива пам'ять про світило української педагогіки – Василя Олександровича Сухомлинського.

Бібліографія

1.     Сухомлинский В. А. Награда за добро / В. А.Сухомлинский //Правда. – 2014. – 20.02.1967.

2.     Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину /В. О. Сухомлинський // Вибрані твори: в 5-ти т. – Т. 2. – К.: Рад. школа, 1976. – 416 с.

3.     Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п’яти томах /  В. О. Сухомлинський. – К.: Видавництво «Радянська школа». ‒ 1977. ‒ Т. 3. – 670 c.

Unknown лютого 01, 2018 1 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ВПРОВАДЖЕННЯ СПАДЩИНИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО В СУЧАСНУ ПЕДАГОГІЧНУ ОСВІТУ

4/ 5

Oleh Unknown