ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНОГО ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

В доповіді аналізується зміст поняття «громадянськість» та можливості шкільного краєзнавства у її формуванні

З посиленням суспільних процесів демократизації, гуманізації, національного відродження в умовах незалежності України, оновлення української політичної нації після революції Гідності, вимоги суспільства до сучасної освіти взагалі,  в тому числі й до історичної, значно змінилися. Російська агресія, війна на Сході стали випробуванням на громадянськість для мільйонів українців, і багато хто його не пройшов, відкрито підтримавши ворога. Але ще більше українців проявили почуття патріотизму, взірець виконання громадянського обов’язку, ставши на захист суверенітету і територіальної цілісності України. Тому для держави, суспільства, освіти як невід’ємного рушія його розвитку, гостро постало питання виховання справжніх громадян України.

Закон передбачає, що громадянином держави можна народитися, але  справжніми громадянами люди стають в процесі виховання. Формує громадянина родина, суспільство, держава, оточення, школа.

Закони України «Про Освіту» (1991 р.) і «Про загальну середню освіту» (1999 р.) містять загальні положення щодо ролі освіти у вихованні громадянина.[3,4] Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.) значно конкретизує місце школи у цьому завданні[8].

Особливістю завдань громадянської освіти в основній школі, як зазначено у чинному Державному стандарті повної загальної середньої освіти, є «формування в учнів активної соціальної та громадянської позиції, сприяння їх включенню у життя суспільства…».[2] На формування громадянина України була зорієнтована «Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді», розроблена  МОН в 2015 р. [5]

Особлива увага цьому напрямку приділяється в “Концептуальних засадах реформування середньої освіти”, запропонованих МОНУ в 2016 р. [6] та новому Законі України «Про освіту» (2017)[12]. Метою нової української школи тут визначено підготовку «згуртованої спільноти творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих». Також Концепція нової української школи покликана подолати серйозну проблему сучасної системи освіти – орієнтацію тільки на знання та уміння учня – шляхом формування його ключових життєвих компетентностей.

Серед десяти ключових компетентностей сучасної людини, закріплених новим законом України «Про освіту» (2017),  чільне  місце посідає соціальна та громадянська компетентність. ЇЇ зміст – це  усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі тощо.

В ході тривалого обговорення фахівцями Державної  Концепції громадянського виховання (2000, 2013) також було розроблено поняття громадянськості як визначальної риси людини-громадянина. Громадянськість – це готовність людини реалізувати свої права та обов’язки, поважати права і свободи інших громадян, розуміти відповідальність перед суспільством і державою за свої вчинки[10]. Громадянськість як психологічне утворення є лише частиною громадянської компетентності -  певного рівня психологічної готовності особистості до активного здійснення суспільного життя.

Громадянська компетентність дослідниками відноситься до ключових, її визначають як  сукупність освітніх елементів, що складається з сукупності знань, умінь, навичок, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій, переконань особистості, які допомагають людині усвідомити своє місце в суспільстві, обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, батьківщиною і державою [10].

Складовими структури громадянської компетентності школяра є три компоненти: ціннісний (ставлення, ціннісні орієнтації, переживання і т. п.); діяльнісний (уміння і навички); процесуальний або особистісно-творчий (стосується сфери самореалізації). Кожен з компонентів може бути представлений як інтегрована якість особистості.

Величезний потенціал у формуванні громадянської компетентності, громадянськості як її невід’ємної складової, мають шкільні історичні та правознавчі курси. Нова програма шкільного курсу історії (2017) метою шкільної історичної освіти називає виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві.

Працюючи над науково - методичною проблемою «Вдосконалення предметних учнівських компетентностей засобами шкільного історичного краєзнавства та використання сучасних освітніх технологій», автор серед методів і форм громадянського виховання, віддає перевагу  активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямованому на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості.

З власного досвіду можу впевнено стверджувати – шкільне краєзнавство має безмежний педагогічний, дидактичний, виховний потенціал, в тому числі - й щодо формування громадянськості учнів. Напрацьований та систематизований автором матеріал про минуле населених пунктів Мануйлівської сільради (історична розвідка) викладений на персональному блозі і доступний школярам через мережу Інтернет.

Свою ефективність довели уроки - навчальні проекти. Під керівництвом учителя учні визначають тему, мету проекту, формулюють завдання, утворюють групи, опрацьовують різноманітні джерела інформації, оформляють презентацію результатів та представляють її на уроці. Наприклад, старшокласниками  Мануйлівського НВК був реалізований такий проект на тему «Голод 1946-47 років в Україні у спогадах жителів села Мануйлівка Кіровоградської області» (зібраних за методикою «Жива історія»).

Також формують громадянськість уроки – учнівські конференції, адже частина з них стає експертами з певного питання, інші можуть міркувати, ставити запитання, узагальнювати. Запам’яталась учням 10 класу НВК така конференція на тему «Кіровоградщина в період сталінської модернізації України», під час підготовки до якої школярі активно і глибоко вивчали оригінальні джерела з місцевої історії (копії документів про утворення місцевих колгоспів, письмові свідчення свідків Голодомору).

Уроки-екскурсії до музею (музейний урок) є самостійною особливою формою залучення місцевої історії для навчання учнів. У власній практиці намагаюся активно використовувати найближчий музейний простір – постійну історико – краєзнавчу експозицію Мануйлівського НВК, яка була започаткована  в 2001 році.

Ще однією формою залучення регіонального компонента в навчальний процес є урок-екскурсія по історичних місцях, до пам’яток історії.  Продуктивно відбуваються навчальні комплексі екскурсії розробленою автором  «Історичною стежиною». Її маршрут розрахований на 1-2 години і включає кілька запланованих зупинок біля пам’ятних місць села Мануйлівка – братської могили, Алеї Слави, місця поховання жертв Голодомору, пам’ятника воїну – «афганцю», С. Водолазку, старої греблі на кутку «Котовича» тощо. зупинок.

Окремо варто відмітити пошукову науково – дослідницьку роботу з історії рідного краю. Краєзнавчими дослідженнями займаються й учні Мануйлівського НВК. Конкурсні роботи школярів – учасників Кіровоградської МАН останніх років, присвячені розвитку закладів освіти Мануйлівської сільради, подіям радянсько – німецької війни 1941-45  років, історії православного храму с. Лутківка є досить змістовними та інформативними. Наприклад, створений ученицею 10 класу НВК Малою Ю. відеофільм «Рубці часу на стінах храму»  з цікавістю сприймається учнями при вивченні тем «Наш край» в 9-11 класах, а знайома з дитинства місцева Лутківська церква св.. Івана Богослова відкриває свої таємниці.

Застосування наведених форм і методів, технологій громадянського виховання  сприяє формуванню громадянської компетентності учнів.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.     Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Бібік Н.М. // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К.: К.І.С., 2004. – С. 47 – 53.

2.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) – Інформаційний збірник та коментарі міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – К. «Педагогічна преса», лютий 2012 - № 4-5

3.     Закон України «Про загальну середню освіту» (зі змінами № 3701-VI  від 06.09.2011 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   www.rada.gov.ua

4.     Закон України «Про освіту» (прийнятий Верховною Радою 3.05.91 р., зі змінами 23.12.2010 № 2856-VI). [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   www.rada.gov.ua

5.     Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154/

6.     КОНЦЕПЦІЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ    [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf

7.     Люшин М. Формування громадянськості учнів засобами шкільних курсів історії та інших суспільствознавчих дисциплін // Історія в школах України – 2004. – № 2. – С. 8–10.

8.     Національна доктрина розвитку освіти в Україні (Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.02 року). [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   www.osvita.ua

9.     Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: К.І.С., 2003. – 296 с.

10.                       Пометун О.І. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки // Вісник програм шкільних обмінів . – 2005. – № 23. – С. 18

11.                       Постанова КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 14 січня 2004 р. № 24 "ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти". [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/derj-stand.html

12.                       Проект Закону України “Про освіту”  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58639

13.                       Смагіна Т.М. Громадянська компетентність у контексті особистісного виміру [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://studentam.net.ua/content/view/7332/97/

Unknown січня 31, 2018 10 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНОГО ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

4/ 5

Oleh Unknown