У виступі обґрунтовується
актуальність використання історичного краєзнавства на уроках історії та у
вихованні патріотизма у молоді. Частково розкрито практику роботи з даного
питання
Неодмінною умовою розвитку державної
незалежності
виступають духовні основи
українського соціуму, зміцнювати і
поглиблювати які покликане краєзнавство.
Програма
розвитку краєзнавства на період до 2025 р.
Згідно
проекту Міністерства освіти і науки України Нова школа покликана плекати
українську ідентичність. Навчальний заклад має формувати освічених українців,
всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів, здатних до інновацій.
Перш за все, головну роль у справі виховання патріотизму, посідає краєзнавство. Любов до Батьківщини завжди конкретна: це любов до свого дому, села, міста, рідного
краю. Історичне краєзнавство є одним із джерел збагачення учнів знаннями про історію рідного краю, засобом
виховання любові до нього і формування громадянських понять і якостей. Краєзнавча робота дає можливість учням долучитися до
суспільно-корисної діяльності, пов'язаної зі збором історичного матеріалу. Для того щоб полюбити свій край, необхідно знати
його історію.
Історичне краєзнавство є одним з напрямів краєзнавства,
що акцентує увагу на вивченні та популяризації історичних подій,
матеріалізованих в пам’ятках історії та культури даного регіону (міста, села)
та видатних історичних постатей даної місцевості. Регіональна ідентичність є
одним із різновидів колективної (локальної) ідентичності. Під відповідним
феноменом розуміється комплекс соціокультурних, соціально-економічних та
політичних складових, які впливають на цілісне самоусвідомлення та
самовизначення мешканців регіону (міста, села) як певної спільноти, що має
світоглядні, соціокультурні, етнічні відмінності від інших регіонів та відчуває
прояв місцевого патріотизму.
Соціологічні дані демонструють вагому роль регіональної
приналежності, її ціннісно-світоглядних особливостей в
системі загальнонаціональної ідентичності українських громадян. За даними
соціологічного опитування Центру Разумкова, що проводилося в 2016 р., відповідаючи на питання “З чим у Вас, у першу чергу,
асоціюється слово “Україна”?”, респонденти найчастіше відповідають, що це – їх
Батьківщина (46%), країна, в якій вони живуть (24%), держава, громадянами якої
вони є (17%). (Консолідація українського суспільства: шляхи, виклики,
перспективи Інформаційно-аналітичні матеріали до Фахової дискусії 16 грудня
2016р. с. 5)
Ідентифікація у регіональному вимірі характерна для
мешканців всіх регіонів. Саме тому, на державному
рівні вироблено низку системних заходів щодо розвитку
історичного краєзнавства. Крім того Міністерство освіти і науки України інтегрувало
краєзнавство у навчальні програми з історії України у середній
школі.
У нашому навчальному закладі краєзнавча робота посідає важливе місце. Її
результати і матеріали сприяють вихованню у молоді патріотизму, національної
свідомості, високої моральності. Для поповнення шкільного музею експонатами та
дослідження історії рідного села використовуємо шкільні експедиції – одну з
найскладніших форм краєзнавчої роботи. В основу
роботи експедиції покладена самостійна діяльність учасників: спостереження за
життям, огляд предметів матеріальної культури, збір історико-етнографічного
матеріалу, оформлення теми дослідження в письмовому виді. Теми вибираються
посильні для учнів, ті, які відображають важливі історичні події минулого або
наших днів. Таким чином, учні закладу долучились до написання нарису до
енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України», досліджуючи історію зниклого поселення хутора
Анастасієвка. Цікавими для молоді є вивчення життєвого шляху видатних людей села, пов’язаних з минулим та
сьогоденням. Важливу роль у патріотичному вихованні молоді відіграло
дослідження історії Спасо-Преображенської церкви. Учні школи зібрали матеріал
про учасників війни в Афганістані та оформили тематичну виставку у шкільному
музеї «Відлуння Афганських гір». Надзвичайно важливою у плані патріотичного
виховання є робота над проектом сучасності «Герої серед нас», присвячена подіям
на сході України.
Використання
краєзнавчого матеріалу дає змогу зробити більш цікавими і уроки історії.
Краєзнавчий матеріал, як важлива складова системи знань з Історії України,
виступає засобом конкретизації загальноісторичних подій і засобом активізації
пізнавальної діяльності учнів. Зміст тем, пов’язаних з місцевою історією, дає
можливість вчителеві: на прикладі історії рідного краю показати основні
тенденції економічного, соціального, політичного і культурного розвитку
України; на основі історичних фактів конкретних подій, явищ, історичних
постатей краю розкривати особливості історії рідного краю, специфіку його
розвитку й характерні риси; здійснювати порівняльний аналіз подій і явищ
місцевої історії з подіями та явищами, що відбувалися на території країни в
цілому; формувати уміння самостійної системно-аналітичної діяльності учнів з
різними джерелами інформації; розвивати науково-дослідницькі навички учнів;
впроваджувати різні моделі активного навчання на уроках історії України;
сприяти вихованню патріотичних та державницьких почуттів та якостей школярів,
розвитку національної свідомості.
Практика
свідчить про те, що використання місцевого матеріалу на уроках як засобу
конкретизації не тільки не викликає перевантаження учнів, а, навпаки, значно
полегшує засвоєння систематичного курсу історії, робить знання учнів міцнішими
і більш глибокими. Причому на уроках з елементами краєзнавства місцевий
матеріал використовується у вигляді окремих питань чи фактів, епізодів, його
розгляд може бути на будь-якому етапі уроку: як вступний до теми уроку; до одного з питань, що розглядаються на
ньому; бути покладеним в основу
вступного уроку до загальної програмової теми. Краєзнавчий матеріал може
викладатися на уроці, як учителем, так і учнями, які роблять повідомлення. Перш
ніж використовувати місцевий історичний матеріал у навчальному процесі, визначаємо його місце та співвідношення із
загальноісторичним матеріалом.
Актуальним
на сьогодні є використання музейних експонатів на уроках історії із
застосуванням новітніх інформаційних технологій.
З метою
патріотичного виховання учнів у закладі проводяться заходи щодо відзначення
пам’ятних дат з історії села (вшанування героїв
АТО, воїнів-афганців, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, директора школи
Хмуріної Є.Г., відкриття меморіальної дошки Яришу О.В, відзначення річниці
подвигу М.І. Ригачина та інші) . Для їх проведення використовуємо зібраний
матеріал. На заходи запрошуємо очевидців подій, залучаємо регіональні засоби
масової інформації.
Під час
таких заходів вдається запалити серця учнів почуттям любові і гордості за свою Батьківщину, за односельчан, здатних на
самопожертву, заради майбутнього наступних поколінь. Обличчя дітей стають
замисленими і натхненними, а вогник у очах свідчить про те, що вчителям вдалося
виховати справжніх патріотів.
Література:
1.
Міністерство освіти
і науки України. Проект для обговорення. Нова школа. Простір освітніх
можливостей. с.08,
21).
2.
Консолідація
українського суспільства: шляхи, виклики, перспективи Інформаційно-аналітичні
матеріали до Фахової дискусії 16 грудня 2016р. с. 5
3.
Спільна ідентичність громадян України: підгрунтя, виклики, шляхи формування
// Національна безпека і оборона. – 2007. - № 9 (93).
4.
Програма розвитку краєзнавства на період
до 2025 р.
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧІ ПИТАННЯ В КОНТЕКСТІ СЬОГОДЕННЯ
4/
5
Oleh
Unknown
6 Комент.
Залишити коментар.Людмила Іванівна вдало навела результати соціологічного дослідження, які ще раз доводять практичне значення шкільного краєзнавства у формуванні патріотів своєї Батьківщини. Досвід організації краєзнавства в Злинській школі таож є дуже цінним, різноплановим. Погоджуюсь, що шкільне краєзнавство має бути у фундаменті нової української школи.
ReplyЯкі б реформи та зміни не відбувалися у нашому суспільстві,чого б нового не придумали, любов до рідної землі, до своєї історії, до витоків і свого коріння, завжди буде займати найважливіше місце у вихованні наступних поколінь. Тому шкільне краєзнавство посідає вагоме місце у життєдіяльності нашого шкільного колективу.
ReplyХто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього, мабуть, ці слова ми чули і не раз. А щоб учні захотіли про це минуле дізнатись треба бути дійсно вчителем від бога. Кузнєцова Л.І. вміє зацікавити дітей, адже історію вони вчать на місцевому матеріалі, а те "що поруч" і до чого можна "доторкнутись" завжди викликає інтерес та зацікавленість. Велику увагу вчитель приділяє не скільки оцінюванню обсягу матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вмінню його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати в нестандартній ситуації, умінню самостійно здобувати знання, вести пошуково – дослідницьку роботу. Успіхів Вам у такій непростій роботі.
ReplyКожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперешнього. Для народу його історія - це не просто минуле, це досвід , який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, прадідів.
ReplyЗахоплююся Вашим вмінням поєднувати роботу заступника і залишатися гарним вчителем історії, не полишаючи краєзнавчу роботу. Згодна з Вами, що місцевий краєзнавчий матеріал допомагає "олюднити" історію, зробити знання учнів міцнішими.
ReplyВдячна Олені Леонідівні, колегам, Петру Івановичу за інтерес до даної статті, змістовні коментарі та високу оцінку. Узагальнюючи всі думки вважаю, що історичному краєзнавству має бути відведена вагома роль в новій українській школі з метою виховання громадянина і патріота України.
Reply