У статті описано досвід роботи по організації веб-пошуку як інтерактивного процесу навчання, у ході
якого учні, використовуючи Інтернет-ресурси, самостійно здобувають знання та
формують предметні і ключові компетентності
В істинному математику
завжди є щось від художника,
архітектора і, навіть, поета.
А. Прінгсхайм
Учитель давно
перестав бути «джерелом знань» для учнів з цілого ряду причин (що не є темою
нашого обговорення), у зв’язку з чим
сучасний педагог повинен шукати такі шляхи і методи навчання, що
стимулюють дитину до пізнання, у ході якого школярі набувають стійкі ключові та
предметні компетентності, а вчитель супроводжує та мотивує цей цікавий процес. З
досвіду роботи знаю, що проектна технологія давно зайняла пріоритетні позиції у
навчальному процесі і стала одним із ефективних його напрямів (матеріали з
даного питання досліджувалися досвідченими вчителями математики району і розміщені
на моїх блогах, дивись список літератури). Проте недоліком методу проектів можна
вважати віковий аспект, адже школярі середньої ланки навчання недостатньо
володіють навичками самоосвіти. З моєї точки зору поєднання двох технологій –
методу проектів та веб-квесту, являється набагато перспективнішим напрямом
освітнього процесу, тобто такий підхід, коли веб-пошук є тематичним
проектом, адже тут зникають вікові
обмеження, бо користуватися Інтернетом, кажуть, уже починають і немовлята.
Думаю, що читачам
знайоме класичне визначення web-quest(у) – це проблемне завдання з елементами рольової гри, для
виконання якого використовуються інтернет-ресурси, а тому
вважаю дану технологію такою дидактичною структурою, у рамках якої вчитель
формує пошукову діяльність школярів з практичною метою, а також задає параметри
цієї діяльності і визначає її часові межі. Алгоритм побудови веб-квесту
наведено у додатку №1. Для мене значущим є також та обставина, що така
діяльність є інтерактивним процесом, а учні проявляють себе як активні
суб’єкти. Відзначу ще одну важливу деталь – можливість вийти за рамки одного
класу, однієї школи, залучити та об’єднати для спілкування значну аудиторію, що
дає можливість формувати не тільки предметні компетентності, а і ключові.
Вартісним позитивним аспектом також є дистанційне керування самостійною роботою
учнів.
У рамках
методичного формування «Авторська майстерня», яким я керую, слухачі мали
можливість долучитися до участі у організованому пошуку «Математика – це наука чи життя»,
який визнано переможцем обласного фестивалю навчальних веб-квестів 2017 року.
Серед надбань такого процесу варто назвати цікаву, пізнавальну та спільну
роботу вчителів та учнів 14 шкіл району протягом місяця, які шукали відповідь
на ключове питання «Як залежить життєвий успіх від моїх знань з математики?»
(кожна команда обирала сама проблему, яку досліджувала, показуючи прикладний
характер математичних тем). Пошук мав інтригуючу фонову інформацію - завдання
подавалися у вигляді детективного розслідування, детальний та покроковий опис
усіх етапів квесту сприяв результативності та викликав прагнення до
вчасного завершення проекту.
Для виконання
завдань пошуку всі команди (детективні агентства) створили блоги, опрацювали вказані
Інтернет-ресурси та вивчили відповідні сервісні послуги. Завдяки проведеному
інтелект-змаганню ми маємо цілий ряд надбань. А саме створені:
1.
хмарки термінів до певних
математичних тем (завдання №2), якими вчителі можуть користуватися під час
вивчення навчального матеріалу;
2.
набір інтелект-карт, у яких узагальнено
зв’язки між поняттями теми, та удосконалено володіння Google-картами, що вказують
на розташування шкіл на карті району (завдання №3);
3.
мульти-презентації , у яких надано
інформацію про прикладний характер математики (завдання №4);
4.
банк інтерактивних вправ,
створених у середовищі LearningAps;
5.
інтерактивні плакати із відео
роликами, що відображають практично-орієнтовані задачі обраних тем (завдання
№5)
Учасники
веб-квесту були залучені до вивчення Інтернет-ресурсів: Tagul, Popplet, Mindmap, LearningAps, PowToon, Thinglink, а
також цілого ряду фотосховищ та колажів.
Найбільше труднощів виникало в учасників під час виконання завдань по створенню
мультипрезентацій та інтерактивних плакатів. Можливість отримання зворотної
інформації дуже важлива у даному процесі, проте враховуючи, що не всі та не завжди мають змогу одночасно
спілкуватися, працювати, а особливо в умовах нестабільного та не швидкісного Інтернету
на теренах нашого району, тому доводилося користуватися асинхронним спілкування
– E-mail. У коментарях, що написали дослідники було захоплення від участі
у конкурентному інтелект-змаганні та побажання залучення до подальшої схожої
діяльності.
Відповідно
до плану «Авторської майстерні» у цьому навчальному році кожен її слухач має
організувати веб-квест для учнів своєї школи, щоб набути досвіду такої діяльності
і удосконалити власну фахову майстерність. До кінця ж навчального року маємо на
меті викласти напрацьовані матеріали на блог Майстерні та надати доступ всій
педагогічній спільноті познайомитися із набутими матеріалами і, як варіант,
скористатися досвідом своїх колег.
З
початком другого семестру 2018 року для учнів 10 класу автором організовано
новий навчальний квест «Тригонометричний
серпантин» (https://trigserpantin.blogspot.com/), ключовим питанням якого є
розв’язання проблеми «Що спільного між гойдалкою, музикою і світлом?». Завдяки
поширенню інформації у Інтернет-мережі до участі у цікавій пізнавальній грі
долучилися учні із інших шкіл. Організовано розподіл ролей – експериментатори,
графологи, дослідники. Школярі працюють із Інтернет-джерелами:
Як видно із посилань метою
даного пошуку є інтеграція знань з математики, фізики, інформатики, географії
та інших наук. Учні вивчають систему
динамічної математики GeoGebra, завдяки чому вчаться будувати графіки тригонометричних функцій з
допомогою ПЗ і уже на сьогодні на веб-блозі «Тригонометричний серпантин» створений
віртуальний графічний альбом, що буде набутком та результатом даного пошуку.
Також на останньому його етапі плануємо отримати відповіді від учасників на
ключове питання у вигляді відео-роликів, відео-презентацій, веб-публікацій,
інших Інтернет повідомлень. Активність школярів свідчить про зацікавленість у
такій діяльності, а також сприяє вищому рівню освоєння навчального матеріалу. Очікувані
результати: оволодіння ПЗ GeoGebra, користування електронною адресою E-mail, створення електронного альбому із графіками,
освоєння Інтернет-сервісів.
Створення
освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних
платформах Word Press, Blogger або My blog.
Маю також досвід проведення квест-уроків із
застосуванням інтерактивного плакату (хмара
Thinglink) на блозі «Математика для
всіх» http://mathematics-for-you.blogspot.ru/2017/10/8.html/ . Як свідчать відгуки про
такі уроки, діти у захваті від інтерактивної навчальної діяльності, а вчитель,
звісно, задоволений результатами.
Для
зацікавлених читачів: методика розробки авторських матеріалів відповідно до вимог
компетентнісного та діяльнісного підходів в процесі організації навчального
пошуку, блог-квести з природничо-математичних дисциплін читати тут.
Література та Інтернет-джерела:
1.
Блог вчителя Руденко В. О. «Математика
прикладна», вкладка «Проекти»
2.
Блог методичного формування «Авторська
майстерня», публікація «Вчимося самі –
навчаємо інших», вкладка «Публікації»
3.
Блог керівника гуртка Руденко В.
О. «Математика для всіх», публікація «Урок-квест»,
вкладка «Учнівські
проекти»
4.
Блог веб-квесту «Математика – це наука чи життя»
5.
Блог веб-квесту «Тригонометричний серпантин»
6.
Блог учнівський «Знайди себе», вкладка «Для чого ми вивчаємо
геометрію?»
Додаток №1
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВЕБ-КВЕСТ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ УЧИТЕЛЯ
4/
5
Oleh
Unknown
8 Комент.
Залишити коментар.В наш комп'ютеризований час це цікава технологія, та потребує певного часу,відповідної підготовки і учнів і вчителів...Але заслуговує на увагу,бо це (я так вважаю) одна з форм роботи, яка буде відволікати наших дітей від "бездумного блукання коридорами Інтернету", а займатися корисною пошуковою та творчою роботою-навчанням та використати свої знання технологій в потрібному навчальному руслі - здобування знань, чим і повинна займатися сучасна школа...
ReplyТак із часом учителя під час організації квесту проблема, але результат того вартий. Крім того можна скористатися напрацьованою базою проектів аби було бажання вчителя і мотивація учнів.
ReplyВеб-квест цікава форма організації проектної та дослідницької діяльності учнів.
ReplyВпевнена, що той вчитель, який спробує створити хоча б один веб-квест з учнями, відразу побачить позитивні зміни в учнях їх активність, згуртованість, рівень і якість спілкування, бо робота ця корисна, цікава та сприяє формуванню учнівської команди.
Валентино Олександрівно, дякую за традиційно корисний матеріал і Ваше професійне вміння бути прикладом для наслідування!
Ваші уроки, Валентино Олександрівно, завжди цікаві та креативні, бо ви не просто викладаєте матеріал, а ведете своїх вихованців до нових відкриттів. Веб-квест - це сучасний спосіб мотивації школярів до пошуку, до пізнання чогось нового. А ще це творчість, творчість, творчість...учнів та їх талановитого вчителя! Браво!
ReplyПри використанні веб-квесту у навчанні підвищується мотивація учнів до вивчення дисципліни, з одного боку, і до використання комп'ютерних технологій у навчальній діяльності, з іншого.
ReplyУчасники цієї конференції - учителі історії якось зорієнтувалися, в - основному, на краєзнавчу тематику. Познайомившись з повідомленням Валентини Олександрівни, розумієш, які можливості відкривають ІКТ при викладанні різних предметів, при організації різних форм роботи. Адже веб - квест є універсальною сучасною технологією.
ReplyВалентино Олександрівно! Бажаю успіхів та невичерпного натхнення і надалі! Вдячна за знайомство з вами та вашими роботами.
ReplyЗ метою залучення учнів до практичної діяльності бажано розширити діапазон організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії та надати пріоритет засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, конкурсів... Якщо виникають запитання, звертайтесь до досвіду Валентини Олександрівни. Валентино Олександрівно, Ваш досвід дійсно вартий наслідування. Жаль, що не всі це розуміють.
Reply