Засвоєння учнями історії
України приносить користь лише тоді, коли вони усвідомлюють нерозривність
історичного періоду країни та рідного краю. Історичне краєзнавство – це ключ не
лише до розуміння предмету, а й до
виховання свідомого патріота України
В.О.Сухомлинський сказав: «Патріотичне виховання – це
сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,
що любить і ненавидить людина, яка формується». Одним із основних завдань
виховання дітей в Українській системі освіти є безумовно патріотичне виховання.
А виховати патріота можна лише тоді, коли виховується дбайливе ставлення до
рідної землі, краю де народився і виріс. Любити по-справжньому рідний край
можна лише тоді, коли знаєш про нього:
його історію, мову, звичаї, традиції.
Історичне краєзнавство є одним з напрямів краєзнавства,
що акцентує увагу на вивченні та популяризації історичних подій,
матеріалізованих в пам’ятках історії та культури даного регіону (міста, села)
та видатних історичних постатей даної місцевості та є одним з ефективних
механізмів формування історичної пам’яті Українського народу.
Краєзнавство в Україні виникло на початку позаминулого
століття. Видатні історики ХІХ ст. створили досить багату краєзнавчу спадщину.
Здавалося б цього достатньо, але бажання знати більше, цікавість до історичного
минулого своєї малої батьківщини спонукає й сьогодні досліджувати та
розширювати знання історії рідного краю.
Довгий час вивчення історії Маловисківщини обмежувалось
невеликими відомостями радянської «Історії міст і сіл України». Та починаючи з 1992 року було видано невелику
книжечку про історію Малої Виски (автор Перебийніс Г.М.). Я пам’ятаю цю першу
презентацію, яка проходила в приміщенні Маловисківської районної ради, схвальні
відгуки присутніх та особисту радість за можливість більше дізнатись про
історію краю. Ця невелика книжечка стала практично першим підручником з історії
нашого краю, незамінним помічником на уроках історії. В 2000 році вийшло в світ
нове видання історико-краєзнавчого нарису
«Мала Виска» того ж автора, доповнене і перероблене. Завдяки десятилітній
праці Г.М. Перебийноса та Г.О. Красного вийшла ще одна книга, на допомогу
вивченню історії краю, «Маловисківщина у роки Великої Вітчизняної Війни 1941 –
1945 років». А незабаром починають виходити невеликі збірки і книги про історію
окремих сіл району. На мою думку серед найбільш вдалих історико-краєзнавчих
видань району є книга «Злинка: від витоків до сьогодення» автора О.В.
Голованової, другого видання 2014 року. Гадаю, що матеріал книги корисний не
лише для жителів Злинки, адже багато цікавого матеріалу про період початку ХХ
ст., голодомору 1932-1933 років та років війни 1941- 1945 років можна
використовувати під час вивчення тем з історії рідного краю на уроках історії
та позакласних заходах. Цікавість учнів до історичного минулого краю виховується
також і залученням учнів до пошукової та дослідницької роботи, адже найкращий
результат – це результат власної праці. Вміло мотивована робота приносить свої
результати, адже серед учнів є такі, які хотіли б також залишити по собі слід,
та ще й такий, щоб нащадки не намагались його затоптати. Кожен населений пункт
має якісь історичні таємниці, неповторні риси, головне допомогти школярам
розкрити їх і дослідити.
У своїй роботі я особисто спонукаю учнів не боятись
невідомого, сміливіше заглядати до першоджерел, аналізувти і порівнювати.
Починаючи з 5 класу навчаю берегти свою історичну спадщину, як то сімейні
реліквії, фотоальбоми, рідкісні речі. Вважаю, що любов до родини і своїх
власних сімейних традицій стане джерелом любові до краю вцілому.
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧІ ПИТАННЯ В КОНТЕКСТІ СЬОГОДЕННЯ..
4/
5
Oleh
Unknown
6 Комент.
Залишити коментар.Тетяно Анатоліївно, дякую за цікавий матеріал, викладений у статті. І цілком згодна з тим, що в Новій українській школі нам не обійтися без знань про історичне минуле свого краю, адже одним із її завдань є виховання справжнього патріота своєї Батьківщини.
ReplyПідтримую Вашу думку, адже засвоєння дітьми історії України є важливою складовою узагальнення знань про навколишнє середовище.
ReplyТетяна Анатоліївна у своєму повідомленні зачепила питання про доступну краєзнавчу літературу з історії Маловисківщини, її населених пунктів. Вважаю, що є нагальна потреба заново переосмислити, переробити, поглибити і написати історію нашого краю. Нажаль, зараз є гарні локальні роботи, в тому числі й учнівські, але немає спроб узагальнення нових даних в розрізі району. Вважаю, що керівництво району чи новоутворених громад може звернутися до компетентних науковців з пропозицією про таку роботу.
ReplyПогоджуюся з Вами, Тетяно Анатоліївно, що одне з чільних місць в історичній освіті належить краєзнавству, яке допомагає вихованню дбайливого ставлення до своєї “малої батьківщини”, її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи.
ReplyЦікаві педагогічні пошуки, ідеї та знахідки. Бажаю Вам не зупинятись на досягнутому, творчих успіхів.
ReplyЦілком згодна з колегами, адже краєзнавча робота є найбільш ефективною, цікавою й захоплюючою формою вивчення історії рідного краю, села...
Reply