Формування екологічного світогляду - кладова навчально-виховного процесу

Ми живемо у такий час коли сучасна техніка дозволяє бачити мільярди галактик та збільшити невидимий оку живий організм.  Та разом з тим ми є свідками знищення життя у величезних масштабах. Зникають цілі види, культури, глобальні екосистеми, навіть планктон морів, що виробляє кисень.

Ми живемо в суспільстві індустріального росту. А його економіка базується на споживанні. Планета  Земля розрита  шахтами, закатана в асфальт, на неї проливають токсичні відходи виробництва. . Що ж чекає наших нащадків? Що ж ми залишимо тим, хто житиме після нас?

Причиною такого безглуздого ставлення до оточуючого є наша нездатність відчувати біль інших істот. Ми втратили відчуття відповідальності за довкілля. Сучасні діти володіють комп’ютерною технікою. По телебаченню чують про екологічну катастрофу, яка чатує нас.  Але цього всього недостатньо для виховання особистості.  Ми весь час говоримо про людину і її здоров’я одночасно забуваємо про те, що складовими  є здоров’я фізичне і здоров’я духовне, про яке практично ніхто не згадує. Але без формування шанобливого ставлення до навколишнього середовища, до всіх живих істот неможливо здобути духовне здоров’я, без якого неможливо підтримувати фізичне здоров’я. Отже і неможливо сформувати людину екологічно розумну, яка має право жити в майбутній ноосфері.

Тому,  на уроці я намагаюся навчити дітей відчувати та бачити красу оточуючого їх світу, шанобливо ставитися до всього живого. Таким чином школярі мають запам’ятати що, гармонія стосунків Людини і Природи таким чином забезпечуть виживання в умовах сучасного нестійкого середовища.

 Саме тому я намагаюсь влаштовувати міні-екскурсії на природу, де ми спостерігаємо за змінами в природі. нашого  оточення.  Наводимо лад у населеному пункті та навколо нього, екологічні зв’язки між живою природою. Спостерігаємо за природніми явищами. Такий контакт школярів зі світом природи на конкретних прикладах поглиблює їхні знання про розмаїття рослинного і тваринного світу; екологічні зв’язки між живими організмами  та середовищем існування. Я вважаю що, саме таке, безпосереднє спілкування зі світом живої природи допоможе школярам відчути відповідальність за свої вчинки і зробить її свідомим господарем рідної землі.

   Головним завдання екскурсій у природу не розповіді про рослин і тварин, а виховання в них дбайливого ставлення до всього живого, формування відчуття краси й гармонії світу природи. На перший погляд, похід на природу це просто.  Зібрав дітей тай пішов. Ні. Така робота дуже кропітка, її потрібно продумати до кожної дрібнички.

Спочатку я визначаю тему та мету. Переглядаю чимало літератури. Рекомендую її школярам, щоб вони могли використати прочитаний матеріал у подальшій своїй роботі.

Потім обмірковую план-маршрут. ЇЇ станції, яким місцями і в якій послідовності ми будемо рухатися. Попередньо сам пройдусь тими місцями, щоб показати потрібні місця; встановити фази розвитку рослин; обрати місце для самостійної роботи та відпочинку учнів.

 На екскурсії я демонструю об’єкти, звертаю увагу учнів на характерні деталі, пропоную по ходу екскурсії нескладні завдання, що сприяють кращому засвоєнню матеріалу. Під час такої роботи діти розділяються на групи у яких по 5 осіб.

Перед екскурсією проводжу з ними бесіду, даю вказівки, що слід вивчити і підготувати, взяти з собою у похід. Це фотоапарат, папір для гербарію, блокнот для нотаток та інше.

 Перед початком екскурсії ми разом обговорюємо правила поведінки у природі. Адже діти повинні чітко усвідомити, що можна робити, а що заборонено.

Разом з учнями ми склали ось такі правила поводження на природі.

ü Все що нас оточує – має право на життя.

ü Йти якомога тихіше, інакше нічого не побачимо і не почуємо – усе живе розбіжиться від нас.

ü Дивитись уважно не тільки під ноги, але й навкруги. Тварини та птахи не фотомоделі – позувати перед нами не будуть.

ü Не наступати на сліди звірів, адже його можна і не відновити.

ü Не куштувати незнайомих ягід. Вони можуть бути отруйними.

ü Не зривати квіти. Найкращі квіти – живі.

ü Не ламати кущів та дерев.

ü Перш ніж когось зловити, поміркуйте: захищаючись тваринка чи комаха може вкусити чи завдати болю.

ü Перш ніж кудись стати чи пролізти, впевніться, чи немає там кого-небудь.

ü Не розпалювати багаття. Воно може спалити тисячу гектарів лісу і степу. Від цієї пожежі загинуть мільйони живих істот, за яких ви будете нести відповідальність.

ü Усе що принесли з собою, заберіть. Жодна жива істота на приходить із лісу до вас додому, щоб насипати купу сміття. Поважайте і ви чистоту їхнього дому

ü Залишаймось Людьми, які справді мають розум і серце, а тому розуміють, що після наших відвідин ліс повинен залишитися лісом, болото-болотом, а луки – луками.

          На таких екскурсіях я намагаюсь навчити дітей сприймати оточуючий світ як єдине ціле. Що все живе взаємозв’язане між собою. Таким чином діти дізнаються як і що виглядає навколо них, яке воно на дотик, запах, Як його можна використовувати. Яку роль воно відіграє у природі. Як взаємодіє з іншими. Щоб діти сприйняли світ яким він є намагаюсь навчити їх

Ø Бачити його колір, форму, розміри, Порівнювати, Визначати, спостерігати за рослинами і тваринами, за явищами природи

Ø Чути – розрізняти, зіставляти, застосовувати звуки, імітувати.

Ø Сприймати на дотик – визначати якості об’єктів за особливостями їх поверхні.

Ø Принюхуватися – розрізняти запахи, пахощі, відокремлювати і порівнювати їх;

Ø Пробувати – збирати, переробляти й використовувати рослини в аптеках та кулінарії.

На екскурсії я використовую ігрові прийоми. Учні залюбки виконують ролі тварин і рослин, розповідають про значення кожного виду у природі і житті людини, обґрунтовують потребу його збереження. Таким чином екскурсія стає цікавою і не перетворюється на лекцію, яку читає вчитель дітям.  Так школярі безпосередньо спілкуються з природою. Порівнюють людину з рослинкою чи тваринкою.

Під час гри учні вчаться бути готовими до різних екологічних ситуацій. Вчаться розуміти ставлення до природи людей, які виконують свої професійні обов’язки.

Після екскурсії діти готують доповіді на такі теми: «Хто потребує охорони ?», «Тваринний світ рідного краю, «Чому вони опинились у Червоній книзі». «Яке значення мають кольори в житті рослин і тварин».

Деякі дівчатка використовують поезію під час екскурсії, співають пісень. Хто може гарно малювати, замальовують рослинку.

Отже, екскурсії є важливою складовою частиною всебічного виховання особистості, але для того, щоб вони виконали своє призначення, треба, щоб спілкування школярів зі світом природи було постійним і цілеспрямованим, а не випадковим.

Література:

Газета «Біологія в школі» 2005 р. Видавництво Основа

Фурдуй «Основи екології» 2008 р.

Unknown січня 31, 2018 3 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

Формування екологічного світогляду - кладова навчально-виховного процесу

4/ 5

Oleh Unknown