ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИХОВАТЕЛЯ У СУЧАСНОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

У статті визначається актуальність проблеми щодо забезпечення інноваційної діяльності в дошкільному закладі. Розкривається мета, завдання, форми організації освітнього процесу. Запропоновано перелік інноваційних технологій , які використовують вихователі в своїй роботі.

Готовність до інноваційної діяльності

 є передумовою ефективної діяльності педагога,

 максимальної реалізації його можливостей,

розкриття творчого потенціалу.

На пріоритет формування інноваційного освітнього простору вказують всі сучасні законодавчі та нормативні документи, найбільш регламентують здійснення інноваційної діяльності Закони України «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», накази Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» (від 07.11.2000 р. № 522),  «Про затвердження Положення про здійснення моніторингу виконання інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків» (від 17.04.03 р. № 245) та інші.

Готовність до інноваційної педагогічної діяльності формується під час педагогічної практики, акумулюючи все накопичене в теорії.

       Показниками готовності педагога до інноваційної діяльності є :

1.Усвідомлення ним потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці.

2. Інформованість про  новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи.

3.Зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність.

 4.Готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності.

 5.Володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових.

До різноманітних форм залучення педагога до інноваційної діяльності належать:

1.Педагогічні ради, "круглі столи", дискусії.

2.Творча діяльність педагогів у методичних об'єднаннях.

3. Узагальнення власного досвіду і досвіду своїх колег.

4. Заняття на спеціальних курсах підвищення кваліфікації.

5.Самостійна дослідницька, творча робота над темою, проблемою.

6.Участь у колективній експериментально-дослідницькій роботі у межах спільної проблеми, над якою працюють педагоги навчального закладу.

      Проблема пошуку форм організації освітньої діяльності, які б забезпечували позитивний результат, завжди хвилювала педагогів. Діяльність дошкільного навчального закладу на сучасному етапі  неможлива без ефективного вирішення пріоритетних завдань розвитку навчання та виховання дітей, без пошуку оптимальних форм організації освітнього процесу, використання перспективного досвіду, а також здійснення інноваційної діяльності.

      Пріоритетним завданням  нашого закладу є здійснення інноваційної діяль­ності, як засобу підвищення якості освітнього процесу та забезпечення впливу на кінцевий результат освітньої діяльності. Вихователі нашого закладу спрямовують свої дії на формування у дітей значущої мотивації до пізнання, що і скеровує їхню пізнавальну активність, стимулює розвиток власних почуттів та інтересів. Чим цікавіша така діяльність, тим емоційніший її вплив і тим більший ефект вона дає. Для реалізації окреслених завдань педагоги нашого дитячого садка широко використовують інноваційні технології, цікаві нетрадиційні методики. Тому важливою ланкою роботи педагогічного колективу  є впровадження в освітній процес інноваційних технологій.

      Впровадження інноваційних нововведень дошкільним  навчальним закладом відбувається шляхом проведення  співбесід,консультацій, засідань методичних об’єднань, участі у районних семінарах для різних категорій педагогічних працівників, на яких ознайомлюють з інноваційними формами і методами в роботі, які стимулюють інноваційні зміни в закладі. 

       Вихователями нашого закладу широко запроваджуються у навчально-вихов­ний процес інноваційні технології, а саме:

   - ТРВЗ ( теорія розв`язання винахідницьких завдань ), що розвиває у дітей творчі задатки, креативність, вміння знайти вихід в нестандартній ситуації, сприяє розвитку інтелектуального потенціалу, логічного мислення;

   -    художньо-мовленнєва діяльність  - це навчання дітей мовлення, розповідання, розвиток комунікативних здібностей засобами художнього слова;

   -   розвиток зв`язного мовлення за творами  В.Сухомлинського, що сприяє розвитку у дітей соціально-моральної позиції щодо себе, природи і суспільства.

Педагогіка В.Сухомлинського – це педагогіка серця, духовності й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи.

   - розвиток зв`язного мовлення засобами театралізованої діяльності, тобто вправляння дітей в монологічному та діалогічному мовленні, оволодіння мовними та емоційними засобами виразності, поповнення та активізація пасивного словникового запасу, розвиток інтелектуальних здібностей.

   - використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям. Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних.  Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо;

   - методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників.

  - методика впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, до яких відносяться: піскова терапія, кольоротерапія, сміхотерапія, казкотерапія, музична терапія.

Досвід показує, що все нове із часом стає традицією і що традиції утверджує соціум.  На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування. Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, основою яких є інноваційні педагогічні технології.

Бібліографія:

Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання.-2016 -          №9.- С.6-10

 Н.Рубан «Здоров’ятворчі та здоров’язбережувальні технології»// Палітра педагога, №2,2010.

А.І.Шамрай «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ»//Дошкільний навчальний заклад, № 10,2007.

https://netishundnz9.jimdo.com/вихователям/

shostka-dnz2.edukit.sumy.ua/.../vprovadzhennya_innovacijn...

dnz.ucoz.net/parkhomchuk.doc

Unknown січня 31, 2018 4 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИХОВАТЕЛЯ У СУЧАСНОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

4/ 5

Oleh Unknown