ВПРОВАДЖЕННЯ СПАДЩИНИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРАКТИКУ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ

У даній статті окреслені проблеми виховання громадянина сучасності, з посиланням на досвід В.О.Сухомлинського, а саме виховання гуманізму, толерантності, працелюбства, любові до родини, до  ближнього,  до природи, до життя

                                               Духовне життя дитини повноцінне лише тоді,

                                               коли вона живе в світі гри, казки, музики,

                                               фантазії, творчості. Без цього – вона засушена                                                         квітка.

                                                                                           В.О.Сухомлинський

"У руках кожного педагога доля десятків, сотень людських життів. Доторкніться до серця, до душі вихованця дбайливою, люблячою рукою, відкрийте в ньому майстра – творця, і людина заграє своїм неповторним сяйвом, як починає сяяти коштовний камінь у руках ювеліра, що зумів розкрити за сірою, непривабливою зовнішністю чарівне сяйво… Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина –  неповторна!".

У нашій школі створені комфортні умови для всебічного розвитку дитини. Ми живемо в сільській місцевості, де школа розташована біля лісу, ставка, поля, облаштований ігровий та спортивний майданчики. Природа поряд з нами і її не треба десь шукати.  Тому використовуємо досвід  нашого земляка, великого педагога В.О.Сухомлинського.

 Перше знайомство з В.О.Сухомлинським учні школи починають з фотопортрета в фойє  нашої школи (фото1), а далі класні кімнати, шкільний музей, бібліотека…

Виховання  громадянина  – одна з  найважливіших завдань  сучасної школи. Всю увагу педагог  приділяв загальнолюдським цінностям, вихованню гуманізму, толерантності, працелюбства, любові до життя, прагнення до самовиховання,  самовдосконалення.   Виховання  громадянина і патріота  він  пов’язував,  насамперед,  з матір’ю,  рідною  домівкою,  рідною  мовою,  природою рідного краю, з Україною.  Школа  не може  жити  без  традицій.  І в  нашій школі  живуть  прекрасні  свята  матері  і книги,  врожаю  і квітів,  казки  і пісні, дні ввічливості, Дні здоров’я, дні рибалки.  Ми  бережемо  ці традиції і  підтримуємо  їх щороку.

        Чого варті його уроки під голубим небом! Мабуть, їх пам’ятатимуть діти довго, як пам’ятають наші вихованці операцію «Джерельце», де  під час екскурсії по рідному краю, серед пасовища, де випасають корів, знайшли і облаштували джерельце, а потім на уроках  рідної мови писали до нього листи та складали  про нього  власні казки (фото 2,3,4).

Часто проводимо уроки – екскурсії в ліс, на галявину( фото 5,6,7).  Там учні бачуть розмаїття дерев, квітів, трав, відчувають їх аромат, можуть доторкнутися до них, сплести вінок, подарувати перші квіти вчительці чи дівчинці,  чують спів пташок, дзюрчання струмка, пробують воду на смак,  слухають розповіді про його мешканців, пишуть твори – мініатюри, описують красу природи, бережливе ставлення до неї. Вони пам’ятають слова "Ось на шкільній алейці цвіте бузок, – звертається В.О.Сухомлинський до учнів. – Вам хочеться зламати квітучу гілочку. Але якщо кожен з вас задовольнить таке бажання, квітучий сад перетвориться на гілля. Людям нічим буде милуватися – своїм вчинком ви вкрадете в них красу". Адже людина, яка серцем відчуває цю красу, не може заподіяти їй шкоди.

    Таке ж творче середовище вчителі намагаються створити в класі. Тому велику увагу приділяють розвитку мовлення,  вмінню розрізняти спів птахів та запам’ятовувати їх назви, вмінню слухати і розуміти зміст прочитаного, вміння переказувати. Розвиток пам’яті у молодшому шкільному віці, насамперед, залежить від зацікавленості дитини, тому  це враховують при підготовці та проведенні уроків, як в початковій так і в середній ланці.. Яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині запам’ятовуються набагато ефективніше, ніж багаторазове повторення незрозумілих понять.

        Сучасні новітні технології в освіті вивели навчання на високий рівень.

Зокрема, "золотим словом" у В.Сухомлинського є твердження: "Учителю треба менше самому говорити на уроці, думати і говорити повинні учні. Не можна за них думати і виконувати роботу".

"Без казки і гри дитина не може жити", – так вважав педагог.

Як часто можна спостерігати на занятті чи уроці таку картину: дитина сидить тихо, дивиться в очі педагогу, але не сприймає його слів, бо той все розповідає, а дитина не встигає схоплювати словесні абстракції. "Ось чому треба розвивати мислення дітей", – стверджує В. О. Сухомлинський. "Рідна природа, "подорожі до джерел рідного слова" викликають творче натхнення. Не нагромаджуйте на дитину лавину знань, не вимагайте розповісти про предмет вивчення все одразу – під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і зацікавленість. Саме в ці хвилини, під час подорожей до джерел рідного слова, діти починають творити – складати коротенькі твори про навколишній світ". Василь Олександрович казав: «Зрозуміти — це ще не означає знати, розуміння — ще не знання. Для того, щоб були тверді знання, необхідне осмислення. Що означає осмислення? Учень думає над тим, що він сприйняв, перевіряє, наскільки правильно він зрозумів матеріал, пробує застосовувати придбані знання на практиці.» 

А як зацікавити учнів на уроках математики? Адже математика – це предмет, який змушує думати, шукати, запам’ятовувати. Чи можливо урок математики зробити цікавим для усіх дітей класу? І на допомогу стають роботи В.О. Сухомлинського який казав: «А перше вивчення — це перший значний крок від незнання до знання, до розуміння суті фактів, явищ, якостей, ознак. Чим менше в свідомості учня незрозумілих, туманних, поверхневих уявлень, чим менше на його плечах вантаж відставання, тим більше його думка готова до першого вивчення нового матеріалу, тим ефективніше буде розумова праця на уроках.»

 Учитель, на думку В. О. Сухомлинського, повинен знати в десятки разів більше того, що він має передати учням.

Одним із засобів формування інтересів особистості є книга, якій В. Сухомлинський надавав винятково важливе значення. Педагог ретельно відбирав літературу для читання з урахуванням вікових особливостей дитини. "Читання, слухання художнього твору – своєрідний творчий процес, – писав він, – учень, який читає літературний твір, наповнює його пристрастю свого серця – він або захоплюється красою, благородством, моральною величчю, або ж відчуває обурення." Ось чому ми особливого значення надаємо читанню художніх творів на уроці й удома.

       Одним  із  засобів  виховання у дітей  любові  до  матері,  батька, почуття доброти,  любові, поваги  до  рідних  є  казка. В закладі проводяться заходи за творами В.Сухомлинського, інсценізації  різних казок. На  матеріалі  казок, притч, оповідань,  «Листів до сина», «Листів до доньки»  вчителі  спонукають  дітей  замислюватися над красою  рідного краю,  виховують  почуття  доброти, гідності,  співчуття,  милосердя.  Завдяки  їм  діти  пізнають  світ  не  тільки  розумом,  а й серцем. Читаючи казку "Сьома дочка", учні збагатили свою мову найтеплішими, найщирішими, найніжнішими словами про матусю. А оповідання "Чорні руки" виховує у дітей любов до праці. Співчуття, милосердя, взаємопереживання виховується у дітей оповіданням "Горбатенька дівчинка".

      Вчителі навчають учнів не лише складати казки, оповідання про природу, друзів, рідних, а й робити аплікації до цих творів, малювати малюнки, придумувати загадки, створювати проекти, писати  власні  вірші,  оповідання.

      У нашій школі проводяться різні свята, конкурси, відбуваються презентації проектів на уроках, подорожі та екскурсії в природу, різні екологічні акції. Саме тому важливого значення набуває в школі екологічна освіта, основною метою якої є формування екологічної культури школярів.

        Важливо, щоб школярі були учасниками заходів по збереженню і збагаченню рідної  природи, тоді у них формуються необхідні уміння і навички, з’являється  відповідальне, бережне ставлення до природи рідного краю. Тому ми й залучаємо учнів до цього.

        Біля школи, руками наших вихованців та працівників школи, вирощений сосновий парк, алея берізок, ділянка смородини (фото 8). Щовесни учні разом з класними керівниками засівають свої ділянки квітами. Посадили калину, ялинки, липи. Доглядають за ними, турбуються, обсапують, поливають. А коли достигає смородина, збирають її  і взимку п'ють  смачний і корисний чай.

 Доглядають також за територією школи. Акція «Чисте довкілля»  проходить навесні  та восени. Опікуються чистотою біля Пам’ятника загиблим воїнам у Великій Вітчизняній війні (фото 9,10) .

  Очищення ставків від сміття та  пластикових пляшок теж мало місце в рамках екологічної акції. Діти робили висновок про охорону водойм, про загрозу життя його мешканців, про небезпеку  власного життя під час купання влітку (фото 9,10,11).  В оздоровчий період проводимо день рибалки (фото 12).

         Особливу роль у формуванні творчих здібностей, загальнолюдських цінностей В. О. Сухомлинський відводив сімейному вихованню. Адже саме тут забезпечується найтісніший емоційний контакт, виникають найсприятливіші умови для передачі досвіду старшого покоління молодшому.  В школі проводиться «Батьківський лекторій»  про шанобливе ставлення до  власних дітей, дітей до матері і батька, до бабусь і дідусів, до односельчан.

      Втіленням  краси,  досконалості, доброти  для  дитини  передусім  є  мама. У школі щорічно в березні  проводиться тиждень родинного  виховання, в рамках якого проходить і  свято 8 Березня. А на початку червня відзначаємо День матері. Вчителі проводять бесіди за творами В.Сухомлинського "Чому мама плаче", "Моя мама пахне хлібом", "Сиві волосини", "Сьома дочка", "Образа".  Всі вчителі школи разом з класними колективами брали участь в флешмобі  «Читаємо Сухомлинського».

       Залучаючи батьків до проведення загальношкільних свят, Днів здоров’я, спортивних свят, предметних тижнів, музичних конкурсів, змагань учні вболівають за перемогу своєї родини, вчаться в батьків поваги, співпереживання та гордості за свою сім'ю.

     Використовуючи спадщину Сухомлинського в своїй роботі, вчителі -предметники виховують інтерес до його творчості, розвивають мислення та мовлення учнів, пізнавальні здібності, вчать школярів наслідувати позитивні риси героїв з прочитаних оповідань,  бачити красу навколо  себе, словами та емоціями передавати  свій настрій,  ставлення до баченого, прочитаного,  розповідають учням  про дружбу, відданість, відповідальність,  виховують в них прагнення до самовдосконалення,  з'ясовують разом з учнями, які життєві цінності є головними.

         Роки невблаганно стараються загнати у схрон людську пам’ять. Однак їм не підвладно забрати світлі діяння людини. Вони вічні. Вічні, як пам’ять про великого педагога – Василя Олександровича Сухомлинського.

Література:

1. Сухомлинський В. О. Народження громадянина /В. О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5-ти. Т. 3. – К. : Радянська школа, 1977. – С. 290-589.

2. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину / Василь Олександрович Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 2. – К. : Радянська школа, 1976. – С.147–417.

3. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / Василь Олександрович Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. Т.

4. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. – К. : Радянська школа, 1977. – С. 7-289.

Unknown січня 30, 2018 1 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ВПРОВАДЖЕННЯ СПАДЩИНИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРАКТИКУ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ

4/ 5

Oleh Unknown