Підсумкова презентація
середу, 28 лютого 2018 р.
пʼятницю, 2 лютого 2018 р.
Спільна презентація
Загальноосвітні навчальні заклади - слайди 3-20
Дошкільні навчальні заклади - слайди 21-23
Маловисківський РБДЮТ - слайд 24
Додати слайд>>>
Лепбук як новітній спосіб систематизації навчальної інформації
Lapbooking – процес виготовлення лепбуку як форми організації навчального матеріалу, явище нове, але вже набуло популярності та широко використовується у всьому світі: від Америки до Європи.
читати далі >>>СУЧАСНИЙ ВЧИТЕЛЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
У статті висвітлені питання організації діяльності сучасного вчителя,
педагогічна творчість та педагогічна майстерність вчителя, його саморозвиток та
самоосвіта.
Ключові слова:
педагогічна творчість, педагогічна майстерність, творча особистість, здобувачі
освіти, самоосвіта.
Робота вчителя – це творчість,
а не буденне заштовхування в голови учнів готових знань.
А щоб займатися творчістю, необхідно самому бути творчою людиною
В. Сухомлинський
ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ STEM – ОСВІТИ У НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
Анотація. В статті піднімається проблема використання STEM-технологій в навчанні математики. Наводиться приклад моделі STEM-освіти з акцентом на математику та природничі науки.
Ключові слова: STEM-освіта, навчання математики, ІКТ, інтегрований урок, сучасний вчитель.
Україна прагне інтегруватися до європейського та світового освітнього простору, де пріоритетом є формування цінностей та компетентностей учнів. Для досягнення цієї мети необхідно реформувати вітчизняну систему освіти, суттєво оновити зміст й методику навчання, що в свою чергу, вимагає вдосконалення процесу викладання математики в школі. Значимість та успіх кожного громадянина суспільства на ринку праці надзвичайно зростає завдяки його математичній підготовці і вмінню використовувати її в своїй трудовій діяльності.
Одним з актуальних напрямів модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного профілів освіти виступає STEM-орієнтований підхід до навчання, який сприяє популяризації інженерно-технологічних професій серед молоді, підвищенню поінформованості про можливості їх кар’єри в інженерно-технічній сфері, формуванню стійкої мотивації у вивченні дисциплін, на яких ґрунтується STEM-освіта.
STEM-освіта (англійською – Science, Technology, Engineering, Math, що в перекладі означає наука, технологія, інженерія та математика) – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.
З метою інтеграції математики і природничих наук запропонована модель STEM-освіти. У цій моделі для успішного переходу від традиційної до інтегрованої моделі навчання зроблено акцент на важливості комплексного викладання знань, на взаємодії вчителя і учнів. Ця модель передбачає системний підхід до вивчення природничо-математичних дисциплін і сприяє розвитку інновацій, реалізації творчого потенціалу особистості та її допрофесійної підготовки.
Модель STEM-освіти з акцентом на математику та природничі науки
Дана модель пов'язує STEM-освіту з інтегрованим викладанням різних предметів. У той час як овальні форми STEM-складових орієнтовані на збереження унікальних характеристик у кожній STEM-дисципліні, такі як глибокі знання, навички та вміння, стрілки з фігур представляють керовану взаємодію «вчитель – учень».
Під час проведення STEM уроків вчитель виступає консультантом, менеджером, а учень дослідником. Вчитель надає інформацію про деякі об’єкти, а учень встановлює властивості об’єктів, виводить формули, формулює означення, наводить приклади.
STEM-освіту часто називають «навчанням навпаки». Ланцюжок «від теорії до практики» у STEM зазвичай зворотний: спочатку – гра, придумування та майстрування пристроїв і механізмів, а вже потім, у процесі цієї діяльності, – опанування теорії і нових знань. Найбільша перевага STEM-освіти у тому, що вона допомагає опанувати нові знання не відокремлено, а за допомогою інтеграції всіх п’яти дисциплін у єдину систему навчання. Ми живемо у світі, який не розділено на окремі дисципліни чи предмети, тому й дітям важливо бачити його цілісним. Сьогодні діти отримують фрагментарні знання, які можна порівняти з пазлами. І лише у небагатьох учнів ці «пазли» складаються в єдину «картину» світу.
STEM-освіта за допомогою практичних занять демонструє дітям можливість застосування науково-технічних знань в реальному житті. На кажному уроці учні планують, розробляють моделі сучасної індустрії. Створюють проекти, намагаються запропонувати власну модель. Аналізують, роблять висновки, пов’язують її з життєвими ситуаціями, з власним досвідом. Це дає їм можливість бути більш впевненими у власних можливостях, навчитися йти до власної мети, долати перешкоди, перевіряти свою роботу багато разів, але не зупинятися перед перешкодами.
Педагог має навчити учнів мислити, розмірковувати, досліджувати, робити висновки, обґрунтовувати та обстоювати свої думки. Нині найдоцільнішим способом дати їм усі необхідні для цього знання й вміння є метод проектів. Недарма його називають педагогічною технологією XXІ століття. Специфіка методу проектів полягає у підготовці особистості до реального життя, співпраці, самостійного навчання, пошуку та використання інформації.
Ліпше один раз спробувати, ніж сто разів почути. Ця прописна істина «працює» і в школі: хоч як не вчи теорію, а на полички розставляє все практика. У цьому і полягає секрет ефективності проектного навчання. Учень, який виконує проект, має змогу досліджувати і робити власні відкриття, а головне –розвиватися саме у тому напрямі, який йому цікавий.
Працюючи в групах учні вільно висловлюють власну думку, відстоюють її, вчаться правильно формулювати та презентувати свою роботу. Чим більше вони займаються практичною роботою, тим більше розкривають власні здібності та більше проявляють зацікавленість до технічних дисциплін. Це дає можливість правильно вибрати майбутню професію, навчитися розуміти складну термінологію, підготуватися до сприйняття життя.
Навички, необхідні для здобуття STEM- професій:
- Вміння бачити і розв’язувати проблему комплексно і нестандартно;
- Проводити дослідницьку діяльність;
- Вміти використовувати ІКТ;
- Вміти спілкуватися рідною та іноземними мовами;
- Вміти працювати в команді;
- Не боятися брати на себе відповідальність.
Як на уроках математики розвинути навички, що необхідні для набуття STEM- професій?
- Розвивати критичне мислення учнів;
- Прикладна направленість курсу математики. Поєднання декількох наук та мистецтва;
- Ознайомлення учнів з елементами та методами наукових досліджень;
- Учні виконують наукові та пошукові проектні роботи;
- Самостійна робота з текстом;
- Учні виконують лабораторні роботи на уроках математики;
- Раціональний розподіл між репродуктивним та творчим завданням;
- Розв’язування завдань, що спрямовані на розвиток валеологічних, екологічних та патріотичних цінностей учнів.
В оновленій програмі з математики значна увага приділяється розвитку ключових компетентностей. Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як
«Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.
Математика виникла з потреб людини. І тому важливо щоб на кожному уроці вчитель розглядав життєві ситуації які можна вирішити за допомогою математики. По можливості більшість задач, що пропонуються учням для розв’язання, повинні мати практичний зміст. Для зручності вчителів у програмі з математики у кінці кожного класу сформульовано певний перелік практичних задач, що можуть виконуватись на уроках. Їх розв’язання сприятиме реалізації наскрізних ліній ключових компетентностей. Це можуть бути задачі про архітектурні споруди рідного міста, або відомі на весь світ пам’ятки архітектури; це задачі біологічного змісту по розмноження бактерій, ріст популяції комах; хімічного змісту про утворення розчинів, швидкість ходу хімічної реакції; географічного змісту про площу материків, солоність води в морі, висоту гір над рівнем моря; фізичного змісту про швидкість руху тіла, виконану роботу, силу струму тощо.
Особливою формою наскрізного STEM-навчання є інтегровані уроки, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, що сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці. Інтегровані уроки можуть проводитись двома шляхами:
-через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів;
-через формування інтегрованих курсів або окремих спецкурсів шляхом об’єднання навчальних програм таких предметів.
Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням навчальних засобів різних предметів. Особливість планування і проведення інтегрованих, бінарних уроків полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, що інтегруються, так і декількома.
З метою залучення учнів до практичної діяльності бажано розширити діапазон організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії та надати пріоритет засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, конкурсів, фестивалів, хакатонів, практикумів тощо. Водночас, для формування і перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях.
Потужним засобом заохочувального відбору молоді, яка згодом зможе реалізувати себе у науково-технічній сфері є участь у заходах за підтримки Міністерства освіти і науки України, наприклад: олімпіадах з предметів природничо-математичного циклу, міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», міжнародному ІТ-конкурсі «Бобер», Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня», міжнародному інтерактивному конкурсі «Колосок», Міжнародній природознавчій грі «Геліантус», І етапі (районному) всеукраїнського конкурсу –захисту НДР учнів - членів МАН України.
Гарним прикладом використання STEM–освіти є проведення районних заходів: фізико-математичного марафону, веб-квесту «Математика-це наука чи життя», наукових пікніків. При впровадженні STEM – освіти у викладання математики рекомендую скористатися досвідом В.О.Руденко, вчителя математики Мар’янівської ЗШ І-ІІІ ст.. з питань використання у своїй роботі: методу проектів, веб-квестів, задач прикладного змісту, використання ІТ технологій. Матеріали досвіду знаходяться на блогах за посиланнями:
Впровадження STEM – освіти в загальноосвітніх навчальних закладах району під час навчання математики позитивно вплине на результати навчальної діяльності учнів, сформує навички самостійної діяльності, розвиватиме креативність, підвищить мотивацію учнів до навчання, інтерес до предмету та бажання для здобуття STEM-професій. Отримані в процесі навчально-дослідницької діяльності навички учні зможуть застосовувати для самоосвіти, саморозвитку, самореалізації в житті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- STEAM-освіта: інноваційна науково-технічна система навчання» .[Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://ippo.kubg.edu.ua/content/11373
- Морзе Н. Презентація STEAM-освіта [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.stemschool.com/
- Кузьменко О. Сутність та напрямки розвитку STEM – освіти // О.Кузьменко/ Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – Випуск 9 (ІІІ). – С. 188-190.
- План заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKQmc4LUd2MmVFckk/view
- Лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017р. №1/9-436
Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік.
ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ
Стаття розкриває основні аспекти використання історичних
джерел на уроках суспільствознавчих дисциплін. Історичні джерела дозволяють розвивати
такі навички критичного мислення, як вміння формувати неупереджене ставлення,
думки і судження, аналізувати факти, давати оцінку діям історичних осіб,
піддавати сумніву логічну непослідовність у викладі подій автором документа,
формувати особисту позицію бачення даного історичного факту чи дії історичних
осіб. Крім того, правильно організована робота з історичними джерелами дозволяє педагогу у формуванні предметних компетентностей школярів.
У сучасних умовах не тільки зростає значення історичної освіти, а й змінюється її зміст, оновлюються форми та методи навчальної діяльності. Завдання Нової української школи сформувати у вихованців так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Залучення учнів до процесу активного навчання, коли вони не просто запам'ятовують навчальний матеріал, а й запитують, досліджують, творять, вирішують – саме таким повинно стати навчання школярів сьогодні.
Реалізація цих завдань пов’язана з удосконаленням методики викладання історії, ефективним застосуванням сучасних методів і засобів навчання. Одним із видів такої роботи є використання на уроці історичних джерел. [2, с.18]
Аналіз
фахової літератури засвідчує майже півторастолітній інтерес науковців та
вчителів-практиків до проблеми використання писемних джерел у навчанні історії.
Темою використання писемних джерел у навчанні історії займалися
методисти-історики ХІХ – початку ХХ ст. Роль історичних джерел висвітлювали у
своїх працях Ф.Коровкін, Л.Боголюбова, Е.Агібалової, та ін. Не оминули увагою
питання методики використання історичних джерел й сучасні українські
вчені-методисти: К.Баханов, В.Власов, Л.Задорожна, Ю.Малієнко, В.Мисан,
О.Пометун, А.Приходько, Г.Фрейман, якими зокрема розглянуто основні прийоми
діяльності вчителя у роботі з писемними історичними джерелами на уроках,
можливі форми організації такої діяльності учнів, підходи до класифікації та
функцій історичного документа у процесі навчання історії в загальноосвітній
школі.
Спробуємо розглянути методи та прийоми роботи з
історичними джерелами, які найчастіше використовуються в практичній роботі
вчителя історії.
По - перше,
аналіз тексту історичного документа може
бути організований різним чином і на різних етапах уроку:
1) розбір
документа самим учителем;
2) розбір
документа самим учням під безпосереднім керівництвом самого вчителя;
3) самостійна
робота учнів по документу за завданням вчителя;
4) самостійна
домашня робота по документу за завданням вчителя.
По - друге, щоб вивчення
історичного джерела було продуктивним, слід дотримуватися алгоритму діяльності,
який передбачає відповідь на запитання:
1)
Хто є автором документа: приватна особа, анонім?
2)
До якої етнічної, соціальної, релігійної групи відносить
себе автор?
3)
Які політичні та суспільні ідеали він сповідує?
4)
Автор був очевидцем подій чи він передає почуту від інших
інформацію?
5)
Кому адресовано текст?
6)
У який період він з’явився : під час події, одразу після
неї чи пізніше?
7)
Автор просто описує події чи намагається висловити своє
ставлення до неї?
8)
Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати документ
достовірним джерелом?
9)
Які емоції викликає у вас документ? Чому?[5, с.11]
По - третє, вчити
працювати школярів з історичними джерелами варто починати вже з 5
класу. Підручник 5 класу пропонує
нам невеликі документи, які необхідно не просто прочитати
але й проаналізувати. Для ефективної організації роботи на уроці вчителю варто підготувати пам'ятку для учнів
"Як
аналізувати текст історичного джерела"
Розглянемо для прикладу аналіз історичних
документів, що розкривають події Першої світової війни. Роботу з текстовими
джерелами можна організувати групах. Наприклад, об’єднавши учнів у 5 груп,
даємо індивідуальні завдання кожній групі. Далі за єдиним алгоритмом необхідно порівняти
учнівські думки з поглядами реальних солдат різних армій. А саме,
1.
Порівняйте настрої солдатів різних армій. Чим
вони зумовлені?
2.
Порівняйте, чому листи представників однієї
групи (солдатів), датовані одним часом, містять різну інформацію?
3.
Чи відповідала точка зору реальних учасників
подій загальновизнаній позиції політиків їхньої країни?
4.
Чи було таке ставлення постійним і чи змінювалося
воно в різні роки війни? Завдяки чому?
5.
Чи
змінили свідчення очевидців ваше ставлення до війни?
Група 1
Із листа до матері солдата німецької армії
(25.09.1914 р.)
«...Чи
є небезпека ла війні? Хто її зневажає, той від неї вислизає. Набігає
неспокій. Однак я в окопному загоні. Героїчна смерть для мене — найбільше
бажання. Щоправда, життя важливіше за героїчну смерть. Усі зневажають смерть.
Моїм обов’язком є боротьба, до якої мене змусили росіяни і французи. Якби війна
була агресивною, загарбницькою, то моя служба не була б добровільною... Усе це
реалії війни».
Група 2
Із листа до батька солдата французької армії
(жовтень 1914 року)
«Любий
батьку, зараз схарактеризую своє нове становище. Роблю все можливе, щоб знайти
собі лакея... Якщо б мама виїхала з Парижа, то могла б мене відвідати в Майні.
Я
був би дуже вдячний, щоб вона уникала залізничного транспорту, який ходить
досить нерегулярно через перевезення поранених, амуніції для військових частин.
Радив би мамі їхати самостійно, залежно від ситуації. У таборі багато
поранених... Шпиталь тут організований дуже добре. До побачення, любий батьку».
Група 3
Зі спогадів бійця Легіону українських січових стрільців
«Було
це 27 серпня 1914 р. Опівдні через усе село проїхав звідти було бухкання гармат
і цокотання кулеметів, великий фургон із червоним хрестом на білому прапорі, що
його тримав у руках молодий німець, тоді як трохи старший за нього поганяв
коні. У фургоні, по- закутувані в білі простирадла, лежали поранені, перев’язані
марлею, крізь яку просочувалася кров, немолода жінка і маленьке, може,
дволітнє, дитятко. Голова дитини була туго забинтована, виглядали тільки повні
докорів, стражденні оченята, а перев’язка вже мокріла від крові...»
Група 4
Із листа
російського солдата до матері (1915 р.)
«...Наступ
припинився до 11 години. За цей час німцями було підготовлено артилерійський
вогонь по нашому полку з усіх сторін... Вогонь був надзвичайно сильний,
стріляло не менше 100-150 гармат. Здавалося, що ми разом із землею підняті в
повітря. Врятуватися вдалося небагатьом...
Люба матусю,
краще б ти мене на світ не народила, краще б маленьким у воді втопила, як я
тепер страждаю...»
Група 5
Лист солдата Йоханна Мюллера (1915 р.)
«Люба
мамо! Тепер я знаю, що таке війна. Ми сидимо уже вісім днів у шанцях, і тут
дуже холодно. Уже десять днів ми не їли теплої їжі, тільки галети з паштетом,
бо польова кухня не може до нас доїхати. На горі біля нас лежить багато вбитих.
Із 240 чоловік 40 ще лежать там. Моїм єдиним бажанням є якнайшвидше завершення
війни».
Вважаю, що історичні документи можна
використовувати і у виховних цілях, зокрема для розвитку емпатії учнів, що
допомагає посилити їхнє сприйняття історичної події та розуміння емоційної
природи людських учинків. Використовуючи ці дані, можна зрозуміти їхні минулі
дії, настрій, у якому було створено документ тощо. Візьмемо для прикладу
спогади свідків Голодомору 1932-1933 років. Якщо
ми спробуємо використати цей документ для розвитку емпатії, то повинні
поставити перед учнями такі запитання:
1. Які почуття викликав у
вас прочитаний текст?
2. Як ви вважаєте,
скільки могло бути років автору на той час, про який він згадує?
3. Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло
викладіть своє ставлення до описаних подій.
4. Які почуття охоплюють
автора, коли він згадує події, які йому довелося пережити? На підставі чого ви
зробили такі висновки?.
5. Чи може таких
висновків дійти людина, не знайома з подіями 1930-х років?
Цілком імовірно, що на практиці вчитель може опинитися перед
фактом нездатності учнів відчувати емпатію. У разі «емоційної холодності» учнів
перед учителем постає складне завдання примусити учнів замислитися над своєю
здатністю співчувати, співпереживати й розуміти інших людей. Адже у відповідь
на запитання вчителя: «Що ви відчуваєте до автора цього документа?» — учні
можуть відповісти, що вони зовсім не відчули нічого. Отже, отримавши таку
відповідь, учитель має застосувати вже іншу педагогічну стратегію, яка буде
оптимальною для даної категорії дітей.
При обміркованому, раціональному, виваженому плануванні
такої роботи навчання
учнів емпатії під час роботи з історичними документами особистісного характеру
сприятиме кращому розумінню й більш глибокому усвідомленню історичної епохи
через співпереживання, проникнення в суб’єктивний світ іншої людини.
Цікавим для учнів є аналіз фотодокументів, які допомагає мені віднайти Google додаток (https://www.google.com/culturalinstitute/beta/category/event?tab=pop&date=1980)
Таку форму роботи доречно використовувати на практичних заняттях за розробленою пам’яткою
«Як аналізувати фото».
1. Що ви бачите на фото
а) люди (чоловіки) жінки, де
та як стоять, їх одяг, вираз обличчя
тощо);
б) речі (які саме, як вони
згруповані);
в) написи (що саме написано,
на чому).
2. Інтерпретація фото:
а) ситуація (що саме і де
відбувається, чому саме так, наскільки є
типовою);
б) фото постановочне (тобто
персонажі показують) чи
документальне? Обґрунтуйте
свою думку.
в) характеристика цих людей
(вік, стать, соціальний та майновий стан
тощо);
г) ваші міркування щодо
зображених речей;
д) чому саме такий напис,
навіщо і на чию пропозицію зроблений?
3. Історична оцінка фото:
а) зробіть висновки про
історичний період;
б) хто, на вашу думку,
визначав життя, керував ним?
Отже, робота з історичними
джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш
поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню
власної думки, життєвої та громадянської позицій.[9, с.1] Спілкування з
школярами дає підстави вважати, що ті уроки, на яких використовувалася робота з
документальними чи візуальними історичними джерелами, запам'яталися учнями
краще, рівень знань з цих тем був вищий, зацікавленість темою зростала.
Список використаної літератури:
1. Вєнцева Н.О. Вивчення
історичних постатей на уроках історії України у 8 класі. – Харків, «Основа», 2010 р. – с.7
2. Десятов Д.Л. Методика
розвитку історичного мислення засобами наочності.
– Харків, «Основа», 2008р. – с.
18
3. Десятов Д.Л. Розвиток
емпатії учнів у процесі роботи школярів з історичними документами, Історія та
правознавство. №26, 2011 р. – с. 4-6
4. Ковбасюк Т.М. Методичні
засади використання писемних історичних джерел у навчанні історії України учнів
основної школи. – К, 2010 р.
5. Кожем’яка О.Л. Історія та
правознавство, №12, 2014 р.– с.11
6. Корінько Л.М. Роль
критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій, – Харків, «Основа»,
2010 р.– с.44-45
7.
Мусій С. С.
Робота з історичними джерелами як засіб
формування критичного
мислення учнів.
8. Пометун О., Власов В. Практичний довідник учителя історії. Ж-л «Історія
і суспільствознавство в школах України: теорія та методика викладання», №2 2015
р.
8.
. Румянцев
В.Я. Робота з історичними джерелами, «Викладання історії
в школі».- 2003 . – № 3 – с. 38-41.
9. Фуріна О.А. Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних
знань. (http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/)
Підписатися на:
Дописи (Atom)
