ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Стаття розкриває основні аспекти використання історичних джерел на уроках суспільствознавчих дисциплін. Історичні джерела дозволяють розвивати такі навички критичного мислення, як вміння формувати неупереджене ставлення, думки і судження, аналізувати факти, давати оцінку діям історичних осіб, піддавати сумніву логічну непослідовність у викладі подій автором документа, формувати особисту позицію бачення даного історичного факту чи дії історичних осіб. Крім того, правильно організована робота з історичними джерелами  дозволяє педагогу у формуванні предметних компетентностей школярів.

        У сучасних умовах не тільки зростає значення історичної освіти, а й змінюється її зміст, оновлюються форми та методи навчальної діяльності. Завдання Нової української школи сформувати у вихованців так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Залучення учнів до процесу активного навчання, коли вони не просто запам'ятовують навчальний матеріал, а й запитують, досліджують, творять, вирішують – саме таким повинно стати навчання школярів сьогодні. 

            Реалізація цих завдань пов’язана з удосконаленням методики викладання історії, ефективним застосуванням сучасних методів і засобів навчання. Одним із видів такої роботи є використання на уроці історичних джерел. [2, с.18]

Аналіз фахової літератури засвідчує майже півторастолітній інтерес науковців та вчителів-практиків до проблеми використання писемних джерел у навчанні історії. Темою використання писемних джерел у навчанні історії займалися методисти-історики ХІХ – початку ХХ ст. Роль історичних джерел висвітлювали у своїх працях Ф.Коровкін, Л.Боголюбова, Е.Агібалової, та ін. Не оминули увагою питання методики використання історичних джерел й сучасні українські вчені-методисти: К.Баханов, В.Власов, Л.Задорожна, Ю.Малієнко, В.Мисан, О.Пометун, А.Приходько, Г.Фрейман, якими зокрема розглянуто основні прийоми діяльності вчителя у роботі з писемними історичними джерелами на уроках, можливі форми організації такої діяльності учнів, підходи до класифікації та функцій історичного документа у процесі навчання історії в загальноосвітній школі.

Спробуємо розглянути методи та прийоми роботи з історичними джерелами, які найчастіше використовуються в практичній роботі вчителя історії.

По - перше, аналіз тексту історичного документа може бути організований різним чином і на різних етапах уроку:

 1) розбір документа самим учителем;

 2) розбір документа самим учням під безпосереднім керівництвом самого вчителя;

 3) самостійна робота учнів по документу за завданням вчителя;

 4) самостійна домашня робота по документу за завданням вчителя.

По - друге, щоб вивчення історичного джерела було продуктивним, слід дотримуватися алгоритму діяльності, який передбачає відповідь на запитання:

1)      Хто є автором документа: приватна особа, анонім?

2)      До якої етнічної, соціальної, релігійної групи відносить себе автор?

3)      Які політичні та суспільні ідеали він сповідує?

4)      Автор був очевидцем подій чи він передає почуту від інших інформацію?

5)      Кому адресовано текст?

6)      У який період він з’явився : під час події, одразу після неї чи пізніше?

7)      Автор просто описує події чи намагається висловити своє ставлення до неї?

8)      Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати документ достовірним джерелом?

9)      Які емоції викликає у вас документ? Чому?[5, с.11]

По - третє, вчити працювати школярів з історичними джерелами варто починати вже з 5 класу. Підручник 5 класу пропонує нам невеликі документи, які необхідно не просто прочитати але й проаналізувати. Для ефективної організації роботи на уроці вчителю варто підготувати пам'ятку для учнів

"Як аналізувати текст історичного джерела"

Розглянемо для прикладу аналіз історичних документів, що розкривають події Першої світової війни. Роботу з текстовими джерелами можна організувати групах. Наприклад, об’єднавши учнів у 5 груп, даємо індивідуальні завдання кожній групі. Далі за єдиним алгоритмом необхідно порівняти учнівські думки з поглядами реальних солдат різних армій. А саме,

1.      Порівняйте настрої солдатів різних армій. Чим вони зумовлені?

2.      Порівняйте, чому листи представників однієї групи (солдатів), датовані одним часом, містять різну інформацію?

3.      Чи відповідала точка зору реальних учасників подій загальновизнаній позиції політиків їхньої країни?

4.      Чи було таке ставлення постійним і чи зміню­валося воно в різні роки війни? Завдяки чому?

5.     Чи змінили свідчення очевидців ваше ставлення до війни?

Група 1

Із листа до матері солдата німецької армії (25.09.1914 р.)

«...Чи є небезпека ла війні? Хто її зневажає, той від неї вислизає. Набігає неспокій. Однак я в окопному загоні. Героїчна смерть для мене — найбільше бажання. Щоправда, життя важливіше за героїчну смерть. Усі зневажають смерть. Моїм обов’язком є боротьба, до якої мене змусили росіяни і французи. Якби війна була агресивною, загарбницькою, то моя служба не була б добровільною... Усе це реалії війни».

Група 2

Із листа до батька солдата французької армії (жовтень 1914 року)

«Любий батьку, зараз схарактеризую своє нове становище. Роблю все можливе, щоб знайти собі лакея... Якщо б мама виїхала з Парижа, то могла б мене відвідати в Майні.

Я був би дуже вдячний, щоб вона уникала залізничного транспорту, який ходить досить нерегулярно через перевезення поранених, амуніції для військових частин. Радив би мамі їхати самостійно, залежно від ситуації. У таборі багато поранених... Шпиталь тут організований дуже добре. До побачення, любий батьку».

Група 3

Зі спогадів бійця Легіону українських січових стрільців

«Було це 27 серпня 1914 р. Опівдні через усе село проїхав звідти було бухкання гармат і цокотання кулеметів, великий фургон із червоним хрестом на білому прапорі, що його тримав у руках молодий німець, тоді як трохи старший за нього поганяв коні. У фургоні, по- закутувані в білі простирадла, лежали поранені, перев’язані марлею, крізь яку просочувалася кров, немолода жінка і маленьке, може, дволітнє, дитятко. Голова дитини була туго забинтована, виглядали тільки повні докорів, стражденні оченята, а перев’язка вже мокріла від крові...»

Група 4

Із листа російського солдата до матері (1915 р.)

«...Наступ припинився до 11 години. За цей час німцями було підготовлено артилерійський вогонь по нашому полку з усіх сторін... Вогонь був надзвичайно сильний, стріляло не менше 100-150 гармат. Здавалося, що ми разом із землею підняті в повітря. Врятуватися вдалося небагатьом...

Люба матусю, краще б ти мене на світ не народила, краще б маленьким у воді втопила, як я тепер страждаю...»

Група 5

Лист солдата Йоханна Мюллера (1915 р.)

«Люба мамо! Тепер я знаю, що таке війна. Ми сидимо уже вісім днів у шанцях, і тут дуже холодно. Уже десять днів ми не їли теплої їжі, тільки галети з паштетом, бо польова кухня не може до нас доїхати. На горі біля нас лежить багато вбитих. Із 240 чоловік 40 ще лежать там. Моїм єдиним бажанням є якнайшвидше завершення війни».

Вважаю, що історичні документи можна використовувати і у виховних цілях, зокрема для розвитку емпатії учнів, що допомагає посилити їхнє сприйняття історичної події та розуміння емоційної природи людських учинків. Використовуючи ці дані, можна зрозуміти їхні минулі дії, настрій, у якому було створено документ тощо. Візьмемо для прикладу спогади свідків Голодомору 1932-1933 років. Якщо ми спробуємо використати цей документ для розвитку емпатії, то повинні поставити перед учнями такі запитання:

1.   Які почуття викликав у вас прочитаний текст?

2.   Як ви вважаєте, скільки могло бути років автору на той час, про який він згадує?

3.  Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій.

4.   Які почуття охоплюють автора, коли він згадує події, які йому довелося пережити? На підставі чого ви зробили такі висновки?.

5.   Чи може таких висновків дійти людина, не знайома з подіями 1930-х років?

Цілком імовірно, що на практиці вчитель може опинитися перед фактом нездатності учнів відчувати емпатію. У разі «емоційної холодності» учнів перед учителем постає складне завдання примусити учнів замислитися над своєю здатністю співчувати, співпереживати й розуміти інших людей. Адже у відповідь на запитання вчителя: «Що ви відчуваєте до автора цього документа?» — учні можуть відповісти, що вони зовсім не відчули нічого. Отже, отримавши таку відповідь, учитель має застосувати вже іншу педагогічну стратегію, яка буде оптимальною для даної категорії дітей.

При обміркованому, раціональному, виваженому плануванні такої роботи навчання учнів емпатії під час роботи з історичними документами особистісного характеру сприятиме кращому розумінню й більш глибокому усвідомленню історичної епохи через співпереживання, проникнення в суб’єктивний світ іншої людини.

Цікавим для учнів є аналіз фотодокументів, які допомагає мені віднайти Google додаток (https://www.google.com/culturalinstitute/beta/category/event?tab=pop&date=1980)

Таку форму роботи доречно використовувати на практичних заняттях за розробленою пам’яткою «Як аналізувати фото».

1.  Що ви бачите на фото

а) люди (чоловіки) жінки, де та як стоять, їх одяг, вираз обличчя

тощо);

б) речі (які саме, як вони згруповані);

в) написи (що саме написано, на чому).

2. Інтерпретація фото:

а) ситуація (що саме і де відбувається, чому саме так, наскільки є

типовою);

б) фото постановочне (тобто персонажі показують) чи

документальне? Обґрунтуйте свою думку.

в) характеристика цих людей (вік, стать, соціальний та майновий  стан

тощо);

г) ваші міркування щодо зображених речей;

д) чому саме такий напис, навіщо і на чию пропозицію зроблений?

3. Історична оцінка фото:

а) зробіть висновки про історичний період;

б) хто, на вашу думку, визначав життя, керував ним?

Отже, робота з історичними джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню власної думки, життєвої та громадянської позицій.[9, с.1] Спілкування з школярами дає підстави вважати, що ті уроки, на яких використовувалася робота з документальними чи візуальними історичними джерелами, запам'яталися учнями краще, рівень знань з цих тем був вищий, зацікавленість темою зростала.

Список використаної літератури:

1.     Вєнцева Н.О. Вивчення історичних постатей на уроках історії України у 8 класі. –  Харків, «Основа», 2010 р. – с.7

2.     Десятов Д.Л. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності.

– Харків, «Основа», 2008р. – с. 18

3.     Десятов Д.Л. Розвиток емпатії учнів у процесі роботи школярів з історичними документами, Історія та правознавство. №26, 2011 р. – с. 4-6

4.     Ковбасюк Т.М. Методичні засади використання писемних історичних джерел у навчанні історії України учнів основної школи. – К, 2010 р.

5.     Кожем’яка О.Л. Історія та правознавство, №12, 2014 р.– с.11

6.     Корінько Л.М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій, – Харків, «Основа», 2010 р.– с.44-45

7.     Мусій С. С. Робота з історичними джерелами як засіб формування критичного

мислення учнів.

(http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/5303/423981/sitepage_63/files/robota_z_istorichnimi_dzherelami_.pdf)

8. Пометун О., Власов В. Практичний довідник учителя історії. Ж-л «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика викладання», №2 2015 р.

8.     . Румянцев В.Я. Робота з історичними джерелами, «Викладання історії в школі».- 2003 . – № 3 – с. 38-41. 

9.     Фуріна О.А. Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань. (http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/)

Unknown лютого 02, 2018 6 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

4/ 5

Oleh Unknown