СУЧАСНИЙ ВЧИТЕЛЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

У статті висвітлені питання організації діяльності сучасного вчителя, педагогічна творчість та педагогічна майстерність вчителя, його саморозвиток та самоосвіта.

Ключові слова: педагогічна творчість, педагогічна майстерність, творча особистість, здобувачі освіти, самоосвіта.

Робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування в голови учнів готових знань. А щоб займатися творчістю, необхідно самому бути творчою людиною

В. Сухомлинський

Сучасне суспільство вимагає творчих особистостей із високим рівнем інтелектуального розвитку, креативних можливостей, здатних до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі. Це завдання закладено насамперед в систему освіти, відповідно й сама система освіти потребує принципово нових підходів як до процесу навчання і виховання підростаючого покоління, так і до підготовки й підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. [1]

У школі нині навчаються нові за типом мислення учні. Вони живуть в епоху інтернету і гаджетів, тобто педагоги сучасності працюють з «цифровими дітьми».

Тож яким сьогодні має бути вчитель? Які форми, методи, технології може обирати, щоб педагогічна діяльність була сучасною, щоб забезпечувала вимоги здобувачів освіти? Найперше вчитель має бути професіоналом. Професіоналізм є певним брендом сучасної освіти. Професіоналізм сприяє самореалізації педагогів, забезпечує якість навчально-виховного процесу, взаємодію з учнями, їх батьками та колегами. Сучасний вчитель має бути готовим до нових змін, і не лише бути готовим а й сам запроваджувати, нести, реалізовувати ці зміни.

Ще сучасний вчитель це педагог-новатор, який цікавиться сучасними нововведеннями та реалізує їх у своїй діяльності. Сьогодні говориться про академічну свободу – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом [2]. Вчителю потрібно довіряти, кожен керівник повинен знати, що вчителя не потрібно контролювати, що за будь-яких умов вчитель буде до уроку підготовлений, буде використовувати сучасні методи викладання, учні будуть зацікавлені уроком, батьки задоволені якістю знань учнів. При результативності роботи не буде потрібен контроль адміністрацій закладів.

Відповідно ст.54 п.2 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання.

Як говорив давньогрецький філософ Платон: «Майстрами не народжуються, ними стають». Дійсно, вчитель повинен постійно вдосконалювати свої професійні якості, підвищувати професійну майстерність. Сучасні форми підвищення кваліфікації мають досить потужній арсенал різнопланових форм. Це і традиційні форми підвищення кваліфікації при інститутах післядипломної педагогічної освіти, це навчання за індивідуальними планами, це очно-дистанційні курси, це дистанційні курси, тренінги, участь у різних семінарах, конференціях тощо. Сьогодні є можливість навчатися на дистанційних курсах одночасно в різних місцях, тим паче є курси безкоштовні, є платні, на будь-який вибір вчителя.

Вчитель сьогодення повинен займатися самоосвітою і вчити вчитися протягом життя і учнів. Розвиток науки та поява нових технологій завжди стимулювала педагога до неперервного навчання протягом усього свого професійного життя. Основним змістом самоосвіти є оновлення та вдосконалення знань, його умінь і навичок для досягнення бажаного рівня професійної компетентності.

Життя в умовах, що постійно змінюються, потребує від освітянина розв’язувати нові нестандартні проблеми. Ознакою часу є підвищена професійна мобільність. Нові завдання розвитку освіти визначають й особливі вимоги до особистості вчителя та його професійної компетентності. Вчитель сьогодення має постійно працювати над удосконаленням професійних компетентностей.

Також основою підвищення професійної компетенції педагогів є активізація їхньої пізнавальної діяльності. Спонукати педагогів до творчого пошуку, розвивати в них здатність працювати в команді, відстоювати своїх позиції, обґрунтовувати власну думку й толерантно ставитися до чужої

А ще у закладах освіти повинні бути створені умови для стимулювання творчого й професійного натхнення педагогів, створення умов для ефективної самоосвітньої діяльності. Адже краще працюється там, де є підтримка, де є команда, де реалізовуються спільні задуми.

Отже, сучасний педагог - це освічена людина, яка постійно розвивається, підвищує свій освітній і культурний рівні, здатна активно й творчо діяти, за потреби корегувати зміст професійної діяльності, бути постійним носієм сучасного, є конкурентоспроможнім, висококваліфікованим працівником, може генерувати ідеї, має кращі людські якості.

Використані джерела:

1.     Журнал «Практика управління закладом освіти» № 07, липень, 2016 р.

2.     Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145 –VIII ст.1, 2, 37

3.     Журнал «Методист» №4, квітень 2017 р.

4.     Журнал «Заступник директора школи» №01, січень, 2018 р.

Unknown лютого 02, 2018 12 Комент.

Поділитись в соцмережах

Facebook Google+ Vkontakte

Рекомендуем × − +

Вибрані публікації

All

СУЧАСНИЙ ВЧИТЕЛЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

4/ 5

Oleh Unknown